«Не жаль, если честно. Когда прижало – переметнулся к России», – як z-пабліки Бердянська реагують на смерть Ківи

«Скорбеть не будем». Отакої!

Через добу після того, як в росії Ківа став горизонтальним, на цю подію почали реагувати бердянські пропагандисти. І тон публікацій такий, що здатен збентежити всіх зрадників України.

Не жаль, если честно. Убивал русских, а когда прижало, переметнулся на сторону России. Скорбеть не будем, но и плясок на костях устраивать не станем, – такими висловами вирішили бердянські пабліки підсумувати новину.

Крім того, в контексті Ківи правило гарного тону – згадка про його період в «Правому секторі», кар’єру в АТО і МВС, антиросійські вислови. І в той же час дуже сором’язливі нагадування щодо його зрадницької позиції останніх років по Україні, переїзд на росії і чисельні варварські заклики до знищення батьківщини.

Якби Ківа деякий час залишався в свідомості, то йому б дуже цікаво було дізнатися: як насправді росіяни оцінюють його потуги. Але якщо загробний світ існує, то він все це може побачити знизу і декілька разів повернутися.

Бердянці із клубу «росія навсєгда», а які у вас тепер думки щодо справжнього ставлення росіян?

По ситуації з реакцією на смерть Ківи, який 24/7 гнобив Україну в праймових російських, ток-шоу декілька акцентів.

1. Жодного навіть на натяку на свободу слова на росії нема і бути не може. Кожна кома, яку ви бачите в останній сільській газеті на два читача, має бути узгоджена з головною методичкою. Тому не думайте, що тон бердянських новин – це думка окремих авторів. Це індикатор справжнього ставлення до українців, які перейшли на сторону рф. Ну Ківа, ну вбили, ну в Москві… Українець, який перебіг? «Скорбєть нє будєм».

2. Як би до фріка Ківи не ставились – у нього був певний статус, була пізнаваність. Він був готовий обкладувати Україну в будь-який час доби на всіх рівнях.

Кар’єра Ківи завершилась. Фото з відкритих джерел

Якщо його викинули й забули вже через кілька годин після смерті, то що казати за менш помітних зрадників? Українські воїни, спецслужби, влада наголошують, що притягнення до відповідальності кожного злочинця – принциповий момент.

Наскільки росія готова захищати українців, які свою зрадницьку місію все виконали? По ситуації з Ківою – жодного бажання в окупантів немає. Зневага до зрадників у них не менша, ніж до ненависних їм українців.

Тому «кейс Ківи» – просто прекрасний мануал, який варто розучити всім, в тому числі, бердянським запроданцям. Момент відповідальності за вашу співучасть у злочині гарантовано настане. І росіяни – останні, хто вам співчуватимуть.