“Рахуємо останні рублі”. За що живуть бердянці в окупації?

Туризму немає, підприємства на простої

Питання працевлаштування було болючим для нашого міста ще до повномасштабного вторгнення. Влітку переважна більшість вакансій в оголошеннях були «сезонними», решту місяців пошук роботи подекуди нагадував квест.

Втім окрім туристичної сфери, в місті працювало кілька підприємств і порт. З початку повномасштабного вторгнення та окупації вони зупинились, а люди втратили роботу. Так само зачинилися багато магазинів, салонів краси та закладів харчування.

Протягом двох з половиною років окупації міста, пенсіонери надалі отримують українські виплати, багато з них вже оформили російські. А от люди, які втратили роботу опинилися в скрутному становищі.

Стандартний набір пропозицій від офіційних джерел окупантів. Адміністративні та робітничі посади. Скріншот z-пабліки

«Рік тому я зверталася до центру зайнятості, який тут відкрили росіяни. Тоді жодних виплат по безробіттю не було, як і вакансій для працевлаштування. Тому роботу шукаємо або через знайомих, яких в місті залишається все менше і менше, або через оголошення. Але там вибір невеликий», – розповіла «Бердянськ 24» жителька міста.

Яку роботу пропонують в окупації

Наші журналісти проаналізували оголошення про роботу, які публікують в бердянських тг-каналах. Умовно їх можна поділити на три категорії: адміністративні посади, комунальні підприємства та вакансії у сфері обслуговування.

Той самий центр зайнятості безробітним майже не надає варіантів, зате пропонує придбати ось таке. Фото: z-пабліки

До перших відносяться пропозиції від окупаційного виконкому або навчальних закладів. Також йдуть постійні набори в силові структури окупантів. Це саме ті посади, за які українським законодавством передбачена відповідальність.

Друга група орієнтується переважно на чоловіків. Зварювальники, водії-трактористи, слюсарі, інженери чи майстри котельних. Ставки постійно змінюються в більшу чи меншу сторону, та й самі виплати нестабільні.

В сфері будівництва “найжирніші” об’єкти та вакансії віддають російським “шефам”з Твері та Чувашії…

Ще більш нестабільна ситуація в торгівлі та сфері обслуговування.

«Я тривалий час шукала роботу, хотіла влаштуватися хоча б продавчинею, але тут також свої вимоги. Підприємці часто шукають молодих дівчат до 30-35 років. Графіки бувають дуже незручні, в одному магазині пропонували тиждень через тиждень. Зарплатня від 500 до 1500 рублів на день, але там треба і важкі ящики тягати, і холодильники мити, і росіянам посміхатися», – зауважила бердянка.

Бердянці розпродають все майно

Жінка розповіла, що багато бердянців не пенсійного віку не виїжджають з міста, бо доглядають своїх батьків. Часто це люди старше 50 років, які через окупацію лишилися без роботи та існують на пенсію стареньких, за якими дивляться. Вона зазначила, що багато містян продають своє майно, щоб отримати хоч якісь копійки.

Оголошення з бердянських пабліків

«Постійно бачу оголошення, люди продають меблі, побутову техніку, посуд, одяг, іграшки, навіть кімнатні рослини. Все, що наживали роками віддають за безцінь, щоб протриматися на плаву ще місяць. Дехто розпродає все, щоб виїхати. А хтось просто витратив всі заощадження та не має грошей на життя та рахує останні рублі», – запевнила пенсіонерка з Бердянська.

Новий бізнес на нових умовах

Окрема сфера, яка тримається на плаву – б’юті послуги. Частину салонів відкрили немісцеві, частину тримають бердянці, які виїхали з міста та контролюють бізнес віддалено. Дехто заробляє, надаючи послуги «на дому». Втім і тут є свої проблеми, зокрема з постачанням якісних та бюджетних матеріалів і втратою постійних клієнтів, які покинули місто.

Ще одна галузь, в якій знайшли себе деякі бердянці – обмін валют, видача готівки та послуги з налаштування банкінгу. Втім, окупаційна влада намагається усіляко завадити такому бізнесу. Таких підприємців затримують, відбирають гроші та телефони, можуть побити чи забрати «на підвал».

Раніше «Бердянськ 24» повідомляв, що для працевлаштування на ТОТ, зокрема в медичних установах, треба пройти перевірку в Мелітополі.