Що в Бердянську залишається незмінним навіть через роки?

Навіть ті, хто змушений був залишити рідне місто через окупацію, зберігають у пам’яті образи, місця та події, які не втрачають своєї значущості. І хоча час йде, деякі речі в Бердянську залишаються такими ж актуальними і рідними. Приємно, що більшість згадок бердянців пов’язані з позитивом та приємними моментами, прочитати коментарі бердянців можна тут, тут, тут і тут.

Ось що, за словами мешканців, залишається незмінним у Бердянську.

Море. Для багатьох бердянців море – символ спокою та стабільності, його велич і безкрайність нагадують про те, що навіть у найважчі часи є щось вічне й непохитне.

«Море, яке в будь-яку пору року дарувало спокій, якого зараз так бракує»

Смачна риба та соковиті овочі з фруктами – завжди приваблювали туристів і місцевих жителів.

«Наше рідне місто, де самі смачні колонські помідори, де риба, якої ми вже майже 3 роки не їли – це бички, тюлька, хамса, камбала, таранька…»
«Ой, пам’ятаю колонські помідори…такі смачні!»

Вітер і повітря – особливий колорит погоди в Бердянську важко забути.

«Протяг між ГДК і готелем «Бердянськ»
«Вітер, який пронизує тебе з жовтня по кінець березня…»

Пам’ятки міста – це об’єкти, з якими асоціюється сам дух Бердянська. «Сантехнік», «Крісло бажань», «Бичок» та альтанка біля моря.

«Крісло бажань! Бажаю повернутись в український Бердянськ»

Спогади про щасливе дитинство і відпочинок на дальній Косі – для багатьох бердянців і туристів це місце стало символом безтурботності та радості.

«Місто мого дитинства…я про відповинок…запам’ятала будинок, в якому ми жили. Хазяін був сліпий, але раз на тиждень він з друзями їхав на риболовлю і весь двір був у сушених бичках. Батьки тоді пили пиво під ці бички та чулово проводили час…»

Колорит міста та назви районів.

«Незмінним залишається наш бердянський суржик та назви районів, які знають і вимовляють по-бердянському тільки бердянці»

«Українські надписи. Назви районів. Короче, все що ще залишилося і нагадує про нашу Україну»

Однак, поряд із приємними спогадами, мешканці міста згадують і деякі незручні аспекти життя в Бердянську, які залишаються незмінними роками.

Розбиті дороги та тротуари – вічні ремонти та незавершені інфраструктурні проекти постійно нагадують про себе.

«Постійно прорвана каналізація»

Медузи та комарі – хоч ці природні «сусіди» часом дратують, у багатьох вони асоціюються з безтурботними літніми днями.

Бродячі собаки – проблема безпритульних тварин є болючою темою для міста, але вона також додає Бердянську особливого колориту.

Проте головним, що залишилося незмінним у Бердянську, є любов мешканців до свого міста. Незважаючи на всі труднощі, Бердянськ залишається рідним і дорогим серцю кожного, хто там жив чи відпочивав. А віра в його звільнення й повернення до спокійного та мирного життя є тією силою, яка об’єднує всіх бердянців. Бердянськ – це Україна, і це завжди залишатиметься незмінним.