Ціна однієї цукерки. Лист бердянки про те, чому варто жити саме зараз

До редакції «Бердянськ 24» надійшов лист від нашої читачки – щира, почасти болюча, але дуже світла сповідь. Ми вирішили опублікувати ці роздуми, аби ще раз нагадати собі та всім бердянцям прості істини. У часи, коли майбутнє здається туманним, важливо не відкладати любов, турботу та саме життя на потім. Адже «потім» може бути занадто хитким.

Нижче публікуємо лист повністю, без редакційних змін (орфографію та пунктуацію автора збережено).

У мого маленького онука зараз повна хата іграшок. Вона схожа на казковий склад: всюди іграшки, яскраві коробки, гори смаколиків. Хтось прийде і скаже: «Навіщо дитині стільки? Ви його розпещуєте». А я лише мовчки посміхнуся. Бо ці машинки й цукерки – це маніфест мого зятя. Його спосіб сказати світу, що життя триває.

Навесні 2024 року в місті, де вони зараз живуть, трапилося те, що остаточно розставило всі крапки. Звичайна дев’ятиповерхівка, яких тисячі, стала місцем страшної трагедії. Влучання «шахеда», обвалений цілий під’їзд. Тоді загинуло багато людей, серед яких – п’ятеро дітей. Найменшому було лише чотири місяці. Того дня донька дізналася, що серед загиблих і її сокурсник.

Саме тоді до них прийшло це гостре розуміння – ми дійсно не знаємо, що станеться через хвилину. Можна все життя збирати на власну квартиру чи ідеальний ремонт, але за одну секунду все це може перетворитися на попіл.

Тому сьогодні вони дають синові все, що він забажає. Нехай у нього буде на одну машинку більше. Нехай він з’їсть ту зайву цукерку зараз, поки очі світяться радістю. Можливо, хтось скаже, що це непедагогічно. Але хіба можна шкодувати про дрібниці, коли навколо такий крихкий світ? «Шахеди» на ремонти не дивляться. Вони не питають, чи встиг ти насолодитися життям.

Ми живемо у важкі часи. Страшні часи. Але попри все, це наше життя. І краще за все – це просто його жити. Тут, сьогодні, з усіма цими машинками, цукерками й безмежною любов’ю до тих, хто поруч.