В Австралії відбувся симпозіум, присвячений досвіду БДПУ

Проректорка з наукової роботи Яна Сичикова та координатор міжнародної діяльності Ігор Лиман розповіли австралійцям як вдається зберігати університет попри війну та окупацію, про трудноші, з якими стикається релокований заклад і наукові досягнення. Освітяни поділилися з «Бердянськ 24» враженнями від спілкування з іноземними колегами.

Австралійський видавець, засновник платформи Future Campus Тім Вінклер дізнався про «університет без стін» зі статей Яни Сичикової. Тож він запросив наших викладачів, щоб особисто почути про досвід роботи в релокації. Тім Вінклер організував симпозіум у Національному музеї Австралії в Канберрі. Сичікова та Лиман розповіли австралійцям як працює університет, який втратив усе крім людей.

«Тім написав: «Я хочу, щоб вас почула Австралія. Я організую загальноавстралійську онлайн зустріч». А буквально через кілька днів сказав, що хоче зробити це наживо в Австралії. Тім почав шукати партнерів, залучати спонсорів, збирати кошти на наш візит, домовлятися з університетами та медіа. Так поступово ця ідея перетворилася на реальність і зрештою відбувся симпозіум, присвячений досвіду нашого БДПУ – «Університету без стін»», – розповіла Сичікова. 

Симпозіум зібрав науковців і освітян з усієї Австралії. Захід присвятили Україні та досвіду Бердянського університета.

Яна Сичикова та Ігор Лиман розповіли, як зберігати роботу університета втративши місто, будівлі та обладнання. Говорили про психічне здоров’я викладачів українських університетів та важливість підтримки. 

Бердянські науковці поділились, що спілкувались з місцевими журналістами, освітянами та політиками. Також в далекій Австралії зустріли земляків. 

«Ми зустрілись з австралійським нащадком бердянців, добрим другом України священиком Едвардом Вотерсом. Я спілкуюсь з Едвардом вже 6 чи 7 років, він брав участь у виданні нашої книги «Грецька громада та консули Греції у Бердянську ХІХ – початку ХХ століття». Потім було багато чого, включно з моєю онлайн лекцією для його парафіян про події Голодомору в Північному Приазов’ї», – розповів Ігор Лиман.

Бердянці розповіли, що були приємно вражені прийомом. Ще до поїздки Тім Вінклер написав статтю про БДПУ, тож наші викладачі стали місцевими знаменитостями ще до свого виступу.

«Знаєте, що нас найбільше вразило? До нас підходили впливові люди з Австралії та казали : «О, Яна і Ігор, ви дуже відомі в Австралії». Мене особливо вразило, наскільки уважно вони слухають. Люди справді намагаються зрозуміти, ставлять дуже глибокі питання – про університет, про людей, про те, як працює академічна спільнота під час війни», – зауважила пані Сичикова.

«Вже після нашого повернення видавець Future Campus вибачився, що не оперативно спілкувався під час нашої дороги назад. У нього розбився телефон. Коли ж ми висловили йому жаль з приводу розбитого телефону, він дослівно написав: «Немає проблем! Після 7 днів з Яною та Ігорем у мене з’явився новий погляд на життя. Краща перспектива». Як на мене, це дорогого вартує!», – наголосив Лиман.

Бердянці відзначили, що відчули як люди щиро переживають за Україну. 

Вони повідомили, що організатор симпозіуму Тім Вінклер відкрив збір для БДПУ. Це гроші для придбання зарядних станцій для наших студентів.