Відео про бердянців

Цього тижня — про зміни, які не завжди видно одразу. Погіршення якості життя, віджим майна, чужі вулиці у рідному місті. І про те, що насправді неможливо переписати.

Бердянка Анастасія рік прожила в окупації працюючи в салоні краси. Але в 2023 році дівчина виїхала до Черкас, де продовжує розвиватися в своїй сфері. Зізнається, що перший час було тяжко. Та сьогодні вона має улюблену роботу, стосунки та цілі. Детальніше дивіться у сюжеті.

Для Юрія Краснікова війна почалася із відчуття небезпеки у власному помешканні. Після того як навесні 2022 року до його дверей постукали з обшуками, хлопець з родиною був змушений залишити окупований Бердянськ. Поки він шукав прихистку, у його родинному гнізді господарювали загарбники – вони нищили все, що ідентифікувало власників як українців, розводячи багаття з вишитих рушників та історичної літератури.

Цього тижня — про спроби відрізати місто від зв’язку, людей і можливостей. Про життя бердянців під обстрілами в інших містах. І про те, чому Бердянськ досі не мовчить.

Дарія пів року жила в окупації, ще пів року – в Польщі, де доводилось працювати по 12 годин. Наразі вона з хлопцем будує життя в Нормандії, працює в будинку літніх людей, проводить онлайн-тренування. Спорт та книжки допомагають дівчині триматися. Детальніше – в сюжеті

Максим Дубовик на позивний «Румин» пройшов шлях, який важко осягнути: вихід з «Азовсталі» у 2022-му, теракт в Оленівці та місяці катувань у Горлівській в'язниці. Постійні побиття, випалювання електрошокером «зеток» на тілі та безперервний психологічний тиск – це те, що окупанти називали «умовно нормальними умовами».

Це перший випуск нестандартних новин про місто і його людей. Про те, що відбувається насправді — і про тих, хто несе Бердянськ із собою, де б не був.

Олеся веде гумористичний блог, проводить жіночі кола та не втрачає надію на краще життя для своєї країни. Про оптимізм під час війни, діяльність та ціну перемоги – дивіться в нашому сюжеті

Настя – професійна майстриня з десятирічним стажем, якій довелося починати все з чистого аркуша після року життя в окупованому Бердянську.

Бердянка та тренерка Дарія ділиться спогадами про перші дні вторгнення, коли страх змішувався з ненавистю до загарбників, та розповідає про важку адаптацію в Польщі, де доводилося працювати по 14 годин майже без відпочинку.