Чому після окупації ми почали інакше дивитися на людей, яких знали роками? Чи маємо ми право відпустити тих, з ким більше не відчуваємо близькості? Як залишатися близькими, якщо кожен проживає свою війну? Що робити, коли старе життя втратило сенс, а нового поки не видно? Чи обов’язково шукати один великий сенс життя?
У 19 епізоді «ВПОшуках дому» Анна Жук разом із психологинею Оксаною Панкратовою говорять про розчарування в людях, зламану довіру та стосунки, які змінилися після окупації й війни. А також про те, як ми втрачаємо старі уявлення про себе та починаємо шукати нові сенси.
Подкаст «Голос Бердянська: Подолання інформаційних блокад» можна слухати на Apple Podcasts,Spotify podcast, Youtube podcast
- 00:25 — «Я думала, що знаю цю людину»: як війна змінює наше ставлення до знайомих
- 01:08 — Довіра — це про безпеку: чому після окупації її так важко повернути
- 03:16 — Чому ми так легко зачаровуємось людьми — і так боляче розчаровуємось
- 04:30 — Чи варто витрачати сили на суперечки з тими, хто опинився по інший бік
- 08:13 — «Чи маю я право відпустити людей, з якими стільки пережила?»
- 09:40 — Ми проживаємо одну війну, але маємо різний досвід
- 10:27 — Як не втрачати близькість через страх образити одне одного
- 14:20 — «Я боялась написати, щоб не тригерити»: коли мовчання сприймається як байдужість
- 16:03 — «Я не знаю, що тобі сказати»: чому іноді це найкраща підтримка
- 17:55 — Коли людей із нашого минулого все-таки потрібно відпустити
- 18:10 — «Я не знаю, хто я і чого хочу»: коли життя ніби втратило сенс
- 21:11 — Чому ми занадто ідеалізуємо «сенс життя»
- 22:50 — А що, якщо сенс — просто жити життя, яке тобі подобається?
- 24:40 — Щоб зрозуміти, чого ти хочеш, іноді треба спробувати багато «несмачного»











