На початку року уряд оголосив про зміни у ВПО-виплатах. З 1 березня велика частина категорій вимушених переселенців залишиться без державної допомоги. Люди, які виїхали з окупації та зони активних бойових дій обурені. “Бердянськ 24” пояснює, що не так з аргументами влади
Кому автоматично продовжать виплати ще на 6 місяців?
З 1 березня 2024 року допомога на проживання буде автоматично призначена ще на 6 місяців непрацездатним особам:
– пенсіонерам, у яких станом на 01.01.2024 року розмір пенсії не перевищує 9 444 грн (чотири прожиткових мінімуми для осіб, що втратили працездатність);
– особам з інвалідністю I чи II групи, дітям з інвалідністю віком до 18 років, тяжкохворим дітям (за окремим переліком);
– дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа віком до 23 років, а також батькам-вихователям і прийомним батькам.
Кому треба звернутися з заявою про продовження виплат?
Деякі категорії ВПО зможуть претендувати на продовження виплат з 1 березня після подачі нової заяви. Допомогу зможуть отримати родини, де розмір доходу на особу не перевищує 9 444 грн (чотири прожиткових мінімуми для осіб, що втратили працездатність).
Продовжити допомогу можуть:
– родини ВПО з дітьми до 14 років, які проживають в зоні активних чи можливих бойових дій;
– родини з дітьми до 14 років, які проживають в умовно безпечних регіонах України, але в цих населених пунктах немає можливості віддати дитину до дитячих садочків, а навчання в школі проходить онлайн;
– родини, де один з членів сім’ї доглядає за особою з інвалідністю I групи, або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, або тяжко хворою дитиною (за окремим переліком);
– малолітні діти, які прибули без супроводу батьків;
– вагітні жінки (починаючи з 30 тижня вагітності).
Заяви приймають з 1 лютого. Якщо їх погодять, з 1 березня виплати продовжать.
Скільки часу потрібно для адаптації на новому місці? Джерело: соцмережі
Влада пояснює, що два роки достатньо для адаптації. Цей аргумент не працює
Урядовці стверджують — скоротивши виплати, вони хочуть заохотити переселенців влаштовуватися на роботу.
«Ми напряму прив’язані до рішень наших партнерів. Вони вимагають постійної верифікації виплат з метою їх зменшення чи оптимізації. Йдеться про те, що за міжнародними лекалами двох років [з початку повномасштабного вторгнення] достатньо для того, аби адаптуватися [переселенцю]», — заявила віцепрем’єр-міністр – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
Однак самі переселенці пояснюють — така мотивація виглядає дивно.
«Ми вчотирьох з чоловіком, донькою і бабусею виїхали з Бердянська менше року тому. Закрили свої питання в окупації і мали чіткий сигнал від влади: наскільки зможемо – захистимо. Родина розраховувала на гроші, які в нашому випадку навіть на закривають питання житла, а просто компенсують ці витрати. Адже наша стандартна двокімнатна коштує в місяць дорожче, ніж загальна допомога. Ми не провели два роки на підконтрольній території. Ми працевлаштовані з чоловіком, але до адаптації, моральної і фінансової рівноваги ще далеко. Мені важко поки зрозуміти, як закривати цю різницю. Все це виглядає нечесно», — розповідає переселенка з Бердянська Олена Айвазовська.
Більше того — відтепер людям на окупованій території стане складніше виїздити, коли вони знають, що допомога від України зменшуються. Значна частина виїздить з однією сумкою, документами і незначними заощадженнями.
Дві тисячі гривень — не ті гроші, які дозволяють байдикувати. За ці гроші неможливо винаймати житло, харчуватися, вдягатися і в разі потреби оплачувати лікування. Тому пояснення урядовців, мовляв, вони хочуть поворушити непрацюючих ВПО-шників, не знаходять відклику.
На початку широкомасштабного вторгнення потужно діяли гуманітарні проекти, у багатьох переселенців навіть досі в шухлядах валяються залишки продовольчих наборів. А велика кількість українців, якщо не задарма, то лише за комунальні послуги надавала житло співвітчизникам, які вирвалися з окупації. Зараз гуманітарки майже немає, а вартість квартир збільшилася. Ці фактори не спрощують адаптацію, а її ускладнюють.
“Оточуючі не розуміють людей, які втратили все“, – голова Запорізької ОВА Іван Федоров. Фото: офіційний телеграм-канал ОВА
«Люди втратили не по своїй вині, не через свою халатність. Вони втратили через те, що ми всі, як держава, не змогли їх захистити. І тому зараз держава має забезпечити цей захист. Всі державні інституції, всі мешканці держави. Вони не мають виставляти рахунки за оренду вдвічі більші, ніж вони були до 24 лютого, а мають допомогти переселенцям», — місяць тому говорив нинішній очільник Запорізької області Іван Федоров, який раніше був мером Мелітополя.