Як українці в окупації заробляють на життя. Аналіз зарплат і витрат українців на тимчасово окупованих територіях

В 2014 році, коли РФ окупувала частину Донеччини, Луганщини та Крим, ситуація з роботою та рівнем життя там була дуже песимістичною. Підприємства закривалися або поступово згортали свою діяльність, російське фінансування проксі-сил на Донбасі осідало в кишенях очільників терористичних угруповань. Саме тому аж до повномасштабного вторгнення люди поступово залишали окуповані території.

Після 2022 року ситуація стала змінюватися. Росія зробила спробу анексувати все, що захопила після початку повномасштабного вторгнення,  і фактично стала купувати лояльність місцевого населення, закидуючи людей грошима.

Проте рівень життя на територіях, захоплених до 2022 року і після, досі не вирівнявся. Рівень заробітних плат, ціни в магазинах і навіть перелік вкансій дуже відрізняються регіон від регіону.

Ми проаналізували оголошення про вакансій на окупованої території  Донецької та Запорізької областей, рівень заробітних, які пропонують там людям, а також поговорили з декількома українцями на окупованих територіях, щоб зрозуміти, що є спільного в регонах окупації, а що є відмінним.

Загальні тенденції такі:

1. Рівень заробітних плат, які окупанти платять місцевим, на порядок менше, ніж зарплати росіянам, що приїжджають працювати на окуповані території.
2. Вакансії формуються в умовах тотального кадрового голоду, який притаманний всім окупованих регіонам України. Основні потреби росіян – в лікарях, вчителях, працівниках комунальної сфери та водіях.
3. Найпоширеніша робота, на яку пристають чоловіки в окупації, – це будівництво.
4. Найпоширеніша робота, на яку пристають жінки в окупації, – сфера торгівлі.
5. Пенсії на окупованих територіях вище, ніж на підконтрольних Україні територіях. Проте і тут є нерівність: ті, хто оформляв пенсію в 2022 році, отримують в 2 рази більше ніж ті, хто виходять на пенсію зараз.
6. Рівень зарплат, який на початку окупації здавався людям досить високим, виявився недостатнім для нормального життя. Ціни на продукти харчування по деяких позиціях вище, ніж в Москві. Тож багато людей відчувають себе розчарованими.
7. Російська окупаційна влада купує лояльність населення соціальними виплатами, наприклад, так званим материнським капіталом та іншими виплатами на дітей. 

А тепер – детальний аналіз ситуації на прикладі Донецької та Запорізької областей, в тій частині, яка контролюється країною-агресоркою.

ДОНЕЧЧИНА

Економіка окупованого Донбасу практично зруйнована

Великі підприємства не функціонують або працюють у скороченому режимі. Середня зарплата в Донецьку — близько 20–25 тисяч рублів (10–13 тисяч гривень), якщо ти не військовий і не «чиновник», досліджують ситуацію Новини Донбасу.

За даними популярного порталу Work.ua, середня зарплата в Україні становить 25 тисяч гривень, що значно вище, ніж в Донецьку та Донецькій агломерації. Це підкреслює економічну ізоляцію та труднощі, з якими стикаються жителі регіону.

Для працівників «залишків» промислових підприємств або соціального сектора затримки виплат стали нормою. Правда, про них пропагандистські медіа майже не пишуть. Російські ЗМІ не надають розголосу проблемам місцевого населення, поки ситуація не виходить з-під контролю, як, наприклад, масові скарги людей на роботу ЖКГ-сектора. Або ж, наприклад, про мільйонні борги по зарплатах можна дізнатися постфактум, коли «прокуратура ДНР» доблесно втрутилася і зобов’язала підприємства виплатити людям заборговані гроші.

Навесні цього року пропагандистська газета «Комсомольська правда» писала, що на початку 2025 року не менше 42 підприємств на окупованій частині Донецької області припинили виплати зарплат своїм працівникам. Серед них — стратегічно важливі підприємства, такі як «Вода Донбасу» та регіональні служби швидкої допомоги. Що стосується медичних закладів, то відомо, що ситуація не вирівнялася й досі.

На фоні активної роботи з відновлення «середньоросійського рівня» життя в окупованих територіях, влітку Володимир Путін поставив задачу вивести Донбас, Запоріжжя та Херсонщину на новий економічний рівень. З того часу, як російська армія прийшла «визволяти» міста сходу та півдня України, вони встигли перетворитися на руїни. Найважливішим досягненням, за версією глави Кремля, повинно стати підвищення «самодостатності» регіонів. Правда, на цей час на Донбасі, крім іншого, з’явилися такі «чудеса», як вода по графіку раз на три-чотири дні і нестача бензину, а зарплати місцевих жителів продовжують затримуватися, що робить процес «розкриття потенціалу» особливо разючим. 

Жителі Донецька живуть в умовах постійного дефіциту: води, якісних продуктів, стабільної медицини та надійних послуг. Ціни на продукти та послуги зростають, зарплати відстають, а інфраструктура продовжує руйнуватися. Попри заяви окупаційної влади про «стабілізацію», життя донеччан більше нагадує боротьбу за виживання.

Волноваха. Аналіз вакансій на основі інформації в телеграм-каналах

Для того аби зрозуміти яку саме роботу пропонують у Волновасі, журналісти Волноваха.City проаналізували всі наявні телеграм-канали по вакансіях у Волновасі. 

У телеграм-каналі “ГКУ “Волновахский РЦЗ” станом на вересень 2025 року розміщено інформацію про 572 вакансії у так званому “Волноваському муніципальному окрузі” з зарплатами від 24 до 80 тисяч рублів (у гривнях – від 12 до 40 тис). Безпосередньо у місті Волноваха з 1 липня по 15 вересня були доступні лише 5-7 вакансій у держустановах — центрі зайнятості, лікарні та музеї. Решта пропозицій стосувалася сіл та селищ району у сферах медицини, освіти та газової промисловості.

У Телеграм-каналі “Работа в Волновахе” з серпня по вересень 2025 було розміщено понад 150 вакансій з різних сфер діяльності. Попри назву каналу, жодна з вакансій не вказує конкретно Волноваху як місце роботи — найближчі до міста вакансії позначені як “із міста Донецьк”. Близько 50 пропозицій передбачають віддалену роботу, решта — вахтовий метод в інших регіонах або роботу в Донецькій області. Зарплати коливаються від 15 тисяч рублів (7,5 тис. грн) для асистентів до 250 тисяч (175 тис грн) – для стоматологів та керівників проєктів.

Як бачать ситуацію у Волновасі місцеві мешканці

За оцінками трьох опитаних, мінімальна сума, яку треба заробляти для забезпечення базових потреб, становить 35-50 тисяч рублів на місяць.

“35 тисяч — це мінімум для однієї людини, але для комфортного життя потрібно 60-80 тисяч. Якщо сім’я з дітьми — краще мати 150 тисяч”, — пояснює опитаний.

Найвищі зарплати пропонують у медичній сфері. ГБУ ДНР “Волноваська центральна районна лікарня” шукає лікарів-спеціалістів із зарплатою до 80 тисяч рублів. Серед вакансій — лікар-психіатр, отоларинголог та завідувач фізіотерапевтичного відділення.

Освітні установи також активно набирають персонал. Волноваська школа №5 потребує автомеханіка та водія автобуса, а Володимирівська школа № 1 — директора та заступника.

“Донбасгаз” пропонує робочі місця слюсарів, електромонтерів та машиністів із зарплатою від 24 до 43 тисяч рублів. Держустанови, включно з центром зайнятості та краєзнавчим музеєм, шукають інспекторів та спеціалістів із зарплатою від 31 тисячі рублів.

У Волновасі отримують працівники будівельної сфери — до 120 тисяч рублів. Це пов’язано з наявністю вакансій по роботі з відновлення інфраструктури після російського нападу. Також високі зарплати (понад 100 тисяч рублів) у працівників окупаційних адміністрацій та інших структур, які погодилися на співпрацю з окупантами.

“Постійно надходять повідомлення про вакансії. Людей не вистачає скрізь — потрібні як спеціалісти, так і робітники”, — розповідає співрозмовник видання.

Також він зазначив, що у сферах освіти та медицини спостерігається висока плинність кадрів. Вчителі отримують близько 50 тисяч рублів, але багато хто не готовий працювати через складні умови та постійні зміни в освітніх програмах.

Якщо казати про пенсіонерів, розмір пенсій у місті залежить від часу подання документів до російських органів. Пенсії, оформлені у 2022-2024 роках становлять в середньому 30-40 тисяч рублів, пенсіонери, які оформили пенсії пізніше, отримують 20-27 тисяч.

“По російських стандартах хорошою вважається пенсія від 27 тисяч рублів, але в основному люди отримують 20-25 тисяч”, — повідомляє співрозмовник.

Приблизні ціни на харчові продукти за словами опитаних наступні: хліб від 50 рублів, олія (1 л) 145-160 рублів, молоко (1,5 л) 100 рублів, курятина 240-270 рублів за кілограм, ковбасні вироби від 200 до 1000 рублів залежно від виду та якості. Помідори коштують від 65 до 120 рублів за кілограм залежно від сорту та розміру.

За оренду житла люди сплачують від 15 тисяч рублів. 

“Раніше, у 2022-2023 роках, можна було орендувати квартиру від 10 тисяч рублів на місяць”, – розповідає мешканець Волновахи.

Витрати на комунальні послуги складають мінімум 4-4,5 тисячі рублів на місяць. 

“Якщо в тебе велика родина, комуналка в середньому виходить десь 5 тисяч рублів в неопалювальний сезон. Опалення взимку коштує 1,5-2 тисячі рублів. Електропостачання здійснюється “з плановими відключеннями”. Водопостачання функціонує з перебоями — набирати воду для повсякденних потреб краще вночі, вдень подача обмежена”, – каже мешканець Волновахи.

Проїзд маршрутним транспортом по місту становить 30 рублів. Вартість пального зростає, наразі середня вартість пального 92 рублі за літр.

Окуповане Запоріжжя

Мелітополь живе, як столиця, а заробляє, як провінція

У тимчасово окупованому Мелітополі українці працюють і отримують зарплати, які не завжди покривають базові потреби. Редакція РІА Південь проаналізувала середні зарплати по місту й ціни на базові потреби людини.

Одна з найгостріших проблем окупованої Мелітопольщині – кадровий дефіцит. В місті не вистачає: вчителів, лікарів, будівельників, навіть комунальників. Тому росіяни вирішують проблему за рахунок так званих “вахтовиків”. А їм потрібно платити більше за те, що погоджуються працювати у близькості до фронту. 

Отже, найбільші заробітні плати в місті, не враховуючи працівників силових структур і чиновників керівних посад, – у лікарів. Причому місцевим платять 50 000 – 80 000 рублів. А вахтовикам з Росії – 100 000 рублів і більше. 

Добре заробляють в окупації торговельні агенти – від 70 000 рублів і більше.

Заробітна плата у вчителів нижча. Так, згідно з даними окупаційного центру зайнятості, радник директора “Мелітопольського багатопрофільного коледжу” з виховної роботи (це нова посада заступника директора, яку ввели окупанти в школах, – ред.) отримує від 35 до 40 000 рублів. Приблизно таку зарплату отримують і вчителі у школах. 

А от вузьким спеціалістам, яких ще важче знайти, до прикладу, вчитель програмування станків ЧПУ, обіцяють від 35 000 до 100 000 рублів. 

Також окупаційний центр зайнятості пропонує роботу на заводі “МДК” для технічних робітників. Зарплата від 25 000 у сверловщика, до 55 000 – 60 000 у оператора верстатів з програмним управлінням. 

Реальна ж сума, яку працівники отримують на руки може бути ще нижчою, оскільки ми не враховуємо можливі відрахування у пенсійні та медичні фонди чи сплату додаткового військового збору. 

Мелітопольські продавчині з магазину  “Мєра” розповіли у місцевому чаті, що середня зарплата там – 35 тисяч рублів. І для Мелітополя вона занизька. 

Середня зарплата у місті 45 000 рублів. Середній розмір пенсій – 20 000 рублів. 

Скільки треба заробляти, щоб забезпечити базові потреби

Саме Мелітополь окупаційна влада вважає тимчасовою столицею захопленої частини Запорізької області. Мелітопольці стверджують, що ціни в місті точно не відрізняються від столичних. А подекуди, навіть, вище, ніж у Москві. Саме тому місцеві скаржаться на те, що їм не вистачає зароблених грошей на життя. 

Ціна на товари у магазинах й на ринках у місті часто вищі, ніж в самій Росії чи інших окупованих регіонах. Так, журналісти РІА Південь  порівнювали вартість продуктів у Мелітополі та Маріуполі й виявили, що майже всі – дорожчі у Мелітополі. Навіть гастролери з Маріуполя кажуть, що ціни дуже відрізняються у містах. Один з таких прикладів – блогерка Ліля, яка приїхала по роботі з Маріуполя у Мелітополь. Каже, що місто дуже сподобалось, але єдиний мінус – ціни у продуктових магазинах.

“В магазинах дуже високі ціни, набагато дорожчі, ніж у нас у Маріуполі. Наприклад, сир, я дуже люблю сир, який я беру в Маріуполі, коштує 850 рублів, тут він коштує трохи більше 1000 рублів. Той сир, який я беру в Маріуполі за 1000 рублів, тут коштує майже 1500 рублів. Ну дуже різняться ціни”, – каже гастролерка.

Російські військові також жалілися, що ціни на ТОТ вище, ніж у самій Росії:

“Ціни тут вищі, ніж у Росії. Навіть такі базові товари, як хліб, молоко і сигарети. З двома тисячами рублів нічого не поробиш”. 

Ціни на одяг у Мелітополі – вище, ніж у Криму, куди часто їздять місцеві на закупівлі. Так званий губернатор Запорізької області Євген Балицький не раз виправдовувався у ефірі російського телебачення за високі ціни в Мелітополі. Навіть крайніх знайшов – російських військових: 

“Якщо бути об’єктивними, то на Запоріжжі величезна кількість військових. Не називатиму цифри. Якщо це 3 армії, то кожен може порахувати мужиків. І ці люди не бідні. Гроші військові отримують добрі. Вони можуть собі дозволити купити м’ясо та овочі. Вони скуповують вирізку, гарне м’ясо, овочі. Якісно харчуються – це і плов, і шурпа. Тому ціна на м’ясо зросла і на овочі. Тому що люди можуть себе дозволити”, – заявлял в ефірі росТБ  Є. Балицький.

Ціни на проїзд і комуналку зростають. Проїзд у міському транспорті в Мелітополі у 2025 році значно подорожчав.

Так, звичайний проїзд для одного пасажира:

• Безготівкова оплата: 25 рублів (приблизно 13 гривень);
• Готівкова оплата: 35 рублів (приблизно 18,5 гривень);

Пільговий проїзд:

• Безготівкова оплата: 15 рублів (приблизно 8 гривень).
• Готівкова оплата: 20 рублів (приблизно 10,5 гривень).

З 1 липня 2025 року жителі Мелітополя зіткнулися з черговим підвищенням тарифів на базові комунальні послуги. Середнє зростання по тарифах складає близько 25%. 

Окрім того, з 1 липня ціни на газ зросли  для всіх категорій споживачів. Підвищилась для населення і вартість водопостачання з 32,87 руб. до 41,58 руб. за кубометр. Зростання на 26,5%. А вартість водовідведення зросла з 15,31 руб. до 21,42 руб. за кубометр. Зростання на 39,9%.

Тож, виходить, що на середню зарплату 45 тисяч рублів людина покриває лише житло, комунальні послуги та продукти, а на заощадження майже нічого не лишається. До того ж, затримка зарплатні на підприємствах Мелітополя вже стала традицією і “вибивати” борги людям доводиться через окупаційну прокуратуру. 

Пенсій не вистачає на ліки. Середній розмір пенсії у Мелітополі – 20 000  рублів. Левова частка витрачається на продукти, лікування і комунальні послуги. Пенсіонери скаржаться на те, що їм не вистачає грошей на ліки. Бо цінники в аптеках змінюються по декілька раз на рік у вищу сторону. 

«Брала восени 2024 року афлутоп за 4500 рублів, цього року вже 6500. При пенсії в 16000 тисяч — це розкіш. А білоруський кращий, але його немає», — розповіла РІА-Південь мешканка Мелітополя.

Щодо медичних послуг, то в окупації вони лише декларуються, як безкоштовні. Насправді, навіть пенсіонерам, яким виповнилось 70 років,  у стоматології максимум, що безкоштовно роблять – видаляють зуби. А от вставляти доводиться вже за свої гроші. 

Жителі скаржаться – просто поставити міст на зуби – 150 000 дерев’яних. Це понад сімдесят тисяч гривень. Для порівняння – в одній з елітних приватних клінік Запоріжжя ця процедура з усім-усім-усім супутнім обійдеться не більше 30 тисяч гривень.

Редакція РІА Південь провела опитування у своєму ТГ каналі. Ми поцікавились, скільки коштів достатньо для життя сім’ї в окупованому Мелітополі на місяць. З 527 респондентів, які відповіли, на це питання,  більшість вказала 50 000 рублів. 

Отже, попри досить високі, на перший погляд зарплати, які декларує окупаційна влада, більшість мелітопольців скаржиться на те, що вони ледь зводять кінці з кінцями. Ситно живеться в окупації лише колаборантам-чиновникам.

В Бердянську – життя не для бідних

До повномасштабного вторгнення головним джерелом прибутку багатьох бердянців був туристичний бізнес. Крім цього в місті працювало кілька цілорічних підприємств. 

Окупаційна влада не змогла налагодити курортну сферу, також припинилася робота кількох виробництв. «Бердянськ 24» проаналізував, які вакансії зараз пропонують містянам і скільки потрібно грошей, щоб покривати базові потреби за цінами рф.

Скільки заробляють бердянці на ТОТ

Вакансії на ринку праці умовно можна поділити на кілька типів:

• робота в окупаційній адміністрації та інших бюджетних організаціях;
• робота на комунальних підприємствах і будівництві;
• робота у сфері обслуговування: ресторанний бізнес і торгівля.

Наразі адміністрація окупантів у Бердянську шукає спеціалістів. Кандидатам обіцяють 33 дні відпустки, лікарняні та стабільну зарплату. У відділі будівництва від 35 до 60 тисяч російських рублів, в юридичному відділі до 100 тисяч на місяць.

Достатньо високі суми пропонують бухгалтерам. Цих спеціалістів зараз шукають в окупаційному водоканалі та міському спорткомплексі. Бухгалтерам обіцяють зарплату до 97 тисяч рублів. 

Найбільш розповсюджені будівельні та технічні вакансії. На комунальні та приватні підприємства шукають слюсарів, машиністів, покрівельників, зварювальників тощо. Їм обіцяють платити від 45 до 61 тисячі рублів на місяць. 

Пропозиції по зарплатні для водіїв варіюються від 25 (кермач автобуса) до 67 тисяч рублів (водії вантажівки та екскаватора). Найбільша зарплата, яка трапилась журналістам БРД24 в російських оголошеннях, була для тинькаря на приватному підприємстві та складала 120 тисяч рублів.

Щодо сфери обслуговування, то тут зарплата часто залежить від продажів. Так, продавцям зазвичай пропонують ставку та відсоток від виторгу. В середньому зарплата складає від 20 до 45 тисяч рублів на місяць. 

А от серед вимог іноді трапляються нетипові, як от відмова від українського громадянства. 

Серед оголошень про роботу є пропозиції в так званій ДНР або на території росії. Там обіцяють зарплати дещо вище. 

Скільки коштує життя в окупації

Тепер до витрат. «Бердянськ 24» проаналізував ціни на продукти та предмети першої потреби. Їх вартість приблизно така сама, як на підконтрольній території України. Навіть фрукти, які вирощують безпосередньо на окупованому півдні, а отже в ціну не закладена логістика, коштують як в Києві, куди їх переважно привозять з Одеської чи Миколаївської областей.

Комунальні послуги складають до 1000 рублів на одну особу. Тобто ця цифра буде зростати з кількістю членів сім’ї та на середню родину вийде кілька тисяч російських рублів на місяць в неопалювальний сезон.

Медицина в окупації дорога, про це нам особисто розповіли ті, хто досі залишається в місті. Звісно, ця частина витрат дуже індивідуальна. Але у тих, з ким спілкувались наші журналісти, на аптеку витрачається близько 3000 рублів на місяць.

Щоб остаточно зрозуміти, скільки ж грошей треба середньостатистичній сім’ї, яка живе  в окупованому Бердянську зараз, ми провели опитування серед своїх читачів. В голосуванні можна було обрати серед трьох варіантів: 15-30 000 р., 30-50 000 р. та понад 50 000 рублів на місяць.

В опитуванні взяло участь майже 140 осіб. 60% вважають, що для забезпечення сім’ї в окупованому Бердянську зараз треба мінімум 50 тисяч рублів на місяць. Якщо в родині працюють дві людини, ця сума здається цілком можливою. Втім, для сім’ї, що живе на одну зарплату, вочевидь, її буде недостатньо для забезпечення всіх потреб. 

Матеріал створений в рамках об’єднання Кластер релокованих медіа