«Запускаю комп’ютер, вимикаю звук і дивлюсь українські новини», – мешканка окупованого Бердянська

Що я відчуваю до росіян? Це не ненависть. Ви ж ненавидите те, що собачка поклала під кущ? От і я ні. Сама влучна характеристика – гидливість. Тобі бридко від них. Ти не хочеш цього торкатися, спілкуватися, знаходитись не те, що в одному приміщені – відраза виникає, коли ти цих істот починаєш бачити десь на горизонті.

Ненависть – це про наших. Про зрадників. Про доносчиків.

Час такий – «із грязі в князі». Коли найгірші та найтупіші перетворюються на «еліту».

Воно все своє життя з пивняка не вилазило, а тепер віджало цей пивняк. І з пропитою мордою в компанії таких же алкашів експертно розмірковує про те, що «росія – страна возможностєй». Там неповні дев’ять класів школи, ледь завершене ПТУ, але в історії та геополітиці він – безапеляційний професор.

Ту зверхність, яку демонструють «нові руські», не проявляють навіть старі, самі окупанти. Зрадники принижують своїх земляків, сусідів. Щось трохи не сподобалось і лунають «прєдупрєдженія» про підвал. В деяких випадках це не просто слова. Здають. І при цьому дуже сильно пишаються собою. Просто гниди.

Я не могла уявити, що мали на увазі освічені люди, які розказували, що їм в радянські часи не вистачало повітря. Коли всі зажаті страхом, доносами, цензурою, одягом… Це складно зрозуміти без власного досвіду. Нажаль у мене він тепер є. І я ніколи не думала, що це можливо в 2023 році.

А ще в мене сформувалась виняткова суперздатність. Я запускаю комп’ютер, вимикаю звук і дивлюся українські новини. Іноді, звичайно, з мінімальним голосом, але частіше просто так. Мені просто подобається цей антураж, жовто-блакитні кольори, національні символи, світлі українські обличчя. Контекст то зрозумілий. А іноді дивлюся і просто уявляю, як саме зараз в студії оголошують, що Україна виграла війну.

Тільки не треба. Це не перша стадія розладу. Те що ти читаєш – ніхто не знає. А от почують сусіди, перехожі, що ти на український контент налаштована. Хтось та здасть. Не знаю, що за це може бути. Але перевіряти не хочеться.

Зараз вже холодно. У всіх вікна закриті, можна буде зробити трохи голосніше. З уявою то в мене порядок, а ось пропустити, коли Володимир Зеленський і правда оголосить про Перемогу ніяк не хочеться. Слава Україні!