Новини податкового законодавства

20.04.2016 · 20:35 · Просмотров - 1601

Нова звітність щодо виробництва й обігу спирту, алкоголю і тютюну

Мінфін наказом від 11.02.2016 р. № 49 затвердив форми звітів з виробництва та обороту спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і відповідні порядки їх заповнення

Так, зазначеним документом затверджено звіти за формами:

1-РС "Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту";

2-РС "Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв";

3-РС "Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів";

1-ОА "Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі";

1-ОТ "Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі";

Також введено нову звітність для суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами:

1-РА "Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі";

1-РТ "Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі".

Форми звітів, затверджені наказами ДПАУ від 13.10.2005 р. № 449 (форми №№ 1-РС, 2-РС, 3-РС) та від 27.04.2006 р. № 228 (форми №№ 1-ОА і 1-ОТ), втратять силу з набранням чинності наказом № 49.

Також наказом № 49 встановлено Коди продукції, які містять 84 види продукції, замість колишніх 55 видів. Зокрема, до нового переліку продукції додано пиво.

Нагадаємо, що відповідно до ст. 16 Закону № 481 суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органів ДФС за місцем реєстрації щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва й/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Це правило поширюється й на нові звіти за формами №№ 1-РА, 1-РТ.

Коментований наказ набирає чинності 22.04.2016 р.

Яку звітність про обсяги роздрібної торгівлі подають СГ, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами, який граничний термін подання такої звітності та за який звітний період вона подається вперше?

     Відповідно до частини третьої ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) суб’єкти господарювання, які отримали передбачені Законом № 481 ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.

     Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій (частина дванадцята ст. 15 Закону № 481).

     Пунктом 5 наказу Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» (далі – Наказ № 49) встановлено, що Наказ № 49 набирає чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування (Офіційний вісник України № 21 за 22.03.2016).

     Наказом № 49 затверджено, зокрема Форму звіту № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» та порядок її заповнення (далі – Порядок 1-РА); Форму звіту № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі» та порядок її заповнення (далі – Порядок 1-РТ).

     Згідно з п. 5 Порядку 1-РА та п. 6 Порядку 1-РТ звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органу ДФС за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.
     Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності (п. 2 Порядку 1-РА та п. 2 Порядку 1-РТ).

     Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 43-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

     Разом з тим, згідно з п. 5 ст. 254 ЦКУ, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є першим за ним робочий день.

     Також ст. 51 Господарського процесуального кодексу України від 06 листопада 1991 року № 1798-ХІІ зі змінами та доповненнями визначено, що у випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

     Таким чином, суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами щомісяця до 10 числа (9 число – останній термін подачі звіту) засобами електронного зв’язку в порядку, передбаченому для податкової звітності, подають до органу ДФС за місцем реєстрації такого суб’єкта господарювання звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів у роздрібній мережі за встановленою формою.
     Перший звітний період – квітень 2016 року, останній день подачі звіту за цей період – 10 травня 2016 року.

Затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій РРО для окремих сфер застосування

Постановою  Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 року №149 затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій, що застосовуються під час здійснення операцій:

- з купівлі-продажу іноземної валюти;

- з приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС).

Постановою визначено кількість функціональних блоків, з яких має складатися РРО, призначений для застосування при розрахунках у кожному з видів вказаних операцій.

Для реєстрації операцій з приймання та переказу готівкових коштів через платіжні комплекси застосовуються вбудовані електронні контрольно-касові реєстратори.

Нагадаємо, що Законом України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено обов‘язкове застосування РРО під час здійснення:

- операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, якщо такі операції виконуються не в касах уповноважених банків;

- операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, за винятком програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Увага! Новий фіскальний чек!

З 11.03.2016 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми №ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)», яким затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів (далі – Положення).

Положення зобов'язує суб’єкти господарювання застосовувати нові форми розрахункових документів при здійсненні розрахунків для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти тощо. 

Особливу увагу слід звернути тим суб’єктам господарювання, які використовують у своїй господарській діяльності банківські термінали, адже Положенням запроваджено новий розрахунковий документ - фіскальний касовий чек за приймання та переказ готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування (форма № ФКЧ-3).

Більш детальну інформацію про нові форми розрахункових документів можна отримати на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sta-sumy.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/241801.html.

Звіт про використання КОРО (РК) за новою формою подається з 01.05.2016 (за квітень місяць 2016 року)

 Відповідно до абзацу першого п. 7 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані подавати до органів державної податкової служби звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Наказом МФУ від 21.01.16 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (набрав чинності 11.03.2016), затверджено, зокрема звітність, пов’язану із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), яка подається суб’єктом господарювання за формою № ЗВР-1, щодо всіх КОРО, зареєстрованих на господарські одиниці, які ведуться разом із розрахунковими книжками у випадках, визначених Законом.

Отже, звіт про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), що зареєстровані на господарські одиниці за формою № ЗВР-1, яка визначена Наказом № 13, подається до фіскального органу починаючи з 01.05.2016 (за квітень місяць 2016 року).

Чи необхідно застосовувати РРО при здійсненні розрахунків через платіжний термінал (із застосуванням платіжних карток), та які обов’язкові реквізити при цьому повинен містити фіскальний касовий чек, і чи вважається сліп (квитанція) розрахунковим документом?

     Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок

     Згідно зі ст. 2 Закону розрахунковий документ – це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), який підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.

     Підпунктом 12 п. 4 розд. І постанови Правління Національного банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05.11.2014 № 705 визначено, що сліп – паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки. Тобто, сліп у розумінні Закону не є розрахунковим документом.

     Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з РРО, касовий чек повинен додатково містити такі обов’язкові реквізити:

ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

ідентифікатор платіжного пристрою;

суму комісійної винагороди (у разі наявності);

вид операції;

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;

     напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;
     підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ».

     Отже, при здійсненні розрахунків у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток (з використанням платіжного терміналу, поєднаного з РРО) суб’єкт господарювання повинен проводити розрахункові операції через належним чином зареєстрований РРО із роздрукуванням відповідних розрахункових документів, крім суб’єктів господарювання, які згідно з чинним законодавством можуть не застосовувати РРО при розрахунках за продані товари та надані послуги.

При цьому сліп у розумінні Закону не є розрахунковим документом.

Чи зобов’язані СГ відображати акцизний податок (інші податки), у фіскальному касовому чеку, якщо він надрукований РРО, що був включений до Державного реєстру РРО та комп’ютерних систем до 11.03.2016?

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів, є платником акцизного податку.

Згідно з п. 2 і 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) із змінами і доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції, застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (далі – Наказ № 13), який набрав чинності 11.03.2016, затверджено, зокрема форму та зміст фіскального касового чеку на товари (послуги) (далі – касовий чек). Форма № ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1 до Наказу № 13.

Пунктом 5 Наказу № 13 встановлено, що вимоги до форми і змісту касових чеків у частині відображення інших податків, крім податку на додану вартість, не поширюються на розрахункові документи, що друкуються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп’ютерних систем, до дня набрання чинності Наказу № 13.

,При цьому, оскільки у частини РРО, внесених до Державного реєстру РРО, не передбачено механізму розрахунку акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів, то у таких випадках акцизний податок повинен відображатися у розрахунковому документі (касовому чеку) як окрема податкова група.

Згідно з абзацем третім ст. 12 Закону № 265 не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі РРО, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). Строк між первинною реєстрацією РРО та датою їх виключення з Державного реєстру не повинен бути меншим семи років. У разі зміни законодавчих вимог до використання РРО виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання реєстратора розрахункових операцій.

Відповідна норма щодо доопрацювання виробником (постачальником) РРО користувача у разі зміни законодавчих вимог до використання РРО також передбачена абзацом другим п. 44 Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 року № 601.

Разом з тим, вимоги до форми і змісту касових чеків, роздрукованих РРО, які включені до Державного реєстру РРО після 11.03.2016, є обов’язковим для усіх суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Змінено Порядок обліку платників ЄСВ

Мінфін наказом від 03.03.2016 р № 308 затвердив зміни в:

  • Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
  • Положення про реєстр страхувальників.

Також оновлені Відомості про відсутність (наявність) заборгованості по сплаті єдиного внеску (ф. № 11-ЄСВ) і Повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску (ф. № 2-ЄСВ).

Наказ набрав чинність з 15.04.2016 р

Про порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень

Державна фіскальна служба України повідомляє, що з 16.02.2016 р. набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2015 р. N 1204 "Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.01.2016 р. за N 124/28254 (далі - Наказ N 1204).

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений Наказом N 1204 (далі - Порядок), розроблено для застосування посадовими особами фіскальних органів при складанні та надісланні (врученні) податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) платникам податків.

ППР за затвердженими Порядком формами необхідно складати з дня набрання чинності Наказом N 1204.

При цьому Порядком, окрім раніше діючих форм, запроваджено також нові форми ППР.

Так, ППР за новою формою "Д" складається за результатами перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкових агентів (юридичних або фізичних осіб), з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків та зборів, в тому числі податку на доходи фізичних осіб, при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб.

Тобто відповідно до Порядку ППР за формою "Д" складається, якщо дані перевірок свідчать про порушення податковим агентом правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору та контролюючий орган визначає суму грошових зобов'язань (податкових зобов'язань та/або штрафних (фінансових) санкцій) та/або пені.

Слід зазначити, що ППР за формою "Д" складається, зокрема, у разі встановлення за результатами перевірки порушень податковим агентом термінів сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору. При цьому податковий агент притягується до відповідальності за вчинення такого порушення відповідно до ст. 126 та/або ст. 127 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Тобто в ППР за формою "Д" зазначаються суми штрафних санкцій, визначені відповідно як до вимог ст. 127, так і до вимог ст. 126 Кодексу (сумарно).

Також у ППР за формою "Д" відображається сума пені, нарахованої на податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, не сплачені у встановлені законодавством строки.

Слід зазначити, що нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 Кодексу).

Нарахування пені закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (п. 129.3 ст. 129 Кодексу).

У разі встановлення за результатами документальної перевірки несплати податковим агентом у визначений законодавством термін утриманого податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору контролюючим органом нараховується пеня на суму заборгованості. При цьому нарахування пені закінчується останнім днем періоду, що перевіряється, зазначеним у наказі на перевірку, включно.

Водночас звертаємо увагу, що після внесення змін до програмного забезпечення 1С "Податковий блок" у частині формування ППР за формою "Д" пеня з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору буде експортуватись в ІКП одночасно із сумами грошових зобов'язань.

У разі встановлення за результатами перевірки фактів неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку, податковий агент притягується до відповідальності, передбаченої п. 119.2 ст. 119 Кодексу, та складається ППР за формою "Р".

У разі встановлення за результатами перевірки неподання платником податків в установлені строки податкової декларації, заниження чистого оподатковуваного доходу від провадження господарської діяльності фізичною особою - підприємцем або сукупного чистого доходу фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань платника податків з податку на доходи фізичних осіб та військового збору на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, та складає ППР за формою "Р".

У разі встановлення контролюючим органом порушень фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку першої та другої групи термінів сплати авансових внесків єдиного податку такі особи притягуються до відповідальності згідно зі ст. 122 Кодексу, при цьому складається податкове повідомлення-рішення за формою "Ш".

ППР за формою "Ш" також складається у разі нарахування відповідно до ст. 126 Кодексу штрафних санкцій за порушення фізичними особами - підприємцями, які перебувають на загальній системі оподаткування, фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, а також громадянами термінів сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених у річній декларації про майновий стан і доходи, та фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку третьої групи термінів сплати (перерахування) узгоджених сум грошових зобов'язань з єдиного податку.

Тобто за результатами однієї перевірки фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, можуть одночасно складатись ППР за формами "Р", "Ш", "Д".

Лист ДФС від 04.03.2016 р. N 7837/7/99-99-17-01-02-17.

Роз’яснення законодавства

Як оподатковуються внески на довгострокове страхування життя

Страховий внесок, перерахований роботодавцем за працівника за договорами довгострокового страхування життя, включається до загального оподатковуваного доходу працівника і оподатковується ПДФО за ставкою, встановленою ст. 167 ПКУ (у 2015 році - 15 (20)%, в 2016 році - 18%).

Такі внески також є базою нарахування єдиного внеску.

Крім того, з сум внесків по довгостроковому страхуванню життя утримується військовий збір за ставкою 1,5%.

Лист ДФС  від 21.03.2016 р № 6049/6 / 99-99-19-02-02-15.

Оподаткування виплат на відрядження

Відповідно до КЗпП аванс на відрядження і одноразова грошова допомога при переїзді в іншу місцевість є різними видами доходу. Працівники мають право на відшкодування витрат та одержання компенсацій при переїзді на роботу в іншу місцевість.

До загального оподатковуваного доходу платника податку не включається аванс на відрядження або кошти, отримані під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ПКУ, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Разом з тим сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, включається до загального оподатковуваного доходу платника.

Лист ДФС  від 24.03.2016 р № 5011/5 / 99-99-17-03-03-16.

До 08.06.2016 р. розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів

Постановою Правління НБУ від 03.03.16 № 140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постанова №140 набрала чинності з 05.03.2016 р. та діє до 08.06.2016 р. включно.

Отже, на період з 05.03.2016 до 08.06.2016 включно розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Деклараційна кампанія доходів громадян – 2016

Отримуєте дохід від репетиторських послуг - подайте декларацію

Дохід, отриманий від надання репетиторських послуг  підлягає декларуванню. Перш за все це стосується вчителів-репетиторів, які у 2015 році не були зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності, але надавали такі послуги фізичним особам.

Отже, за наслідками 2015 року  суму таких доходів необхідно включити до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Дохід оподатковується за ставкою 15  та/або 20 відсотків .

Поряд з цим, звертаємо увагу, що з 1 січня 2016 року запроваджена нова форма декларації про майновий стан і доходи, в якій об’єднано звітність по податку на доходи фізичних осіб та військовому збору. Враховуючи це, за результатами 2015 року податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору визначатимуться в одній податковій звітності.

Детальніше про особливості деклараційної кампанії 2016 року можна дізнатися за посиланням http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2016/.

Чи потрібно фізичній особі декларувати доходи і сплачувати податок з доходів фізичних осіб, у разі надання в оренду земельного паю юридичній особі?

 До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування). Відповідно до пп. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок. Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування (в 2015 році – 15(20 %)).

Якщо у фізичної особи відсутні інші підстави подання декларації, і обов’язок по сплаті податку з доходів фізичних осіб за зданий в оренду земельний пай виконаний орендарем, то декларувати такий дохід не потрібно.

Чи необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи ФО, яка у звітному календарному році отримала дохід від продажу нерухомого майна, яке перебувало у власності платника податку понад три роки?

     Своєчасною сплатою податку на доходи фізичних осіб є сплата його до нотаріального посвідчення договорів купівлі - продажу нерухомого майна.

     У разі якщо за операцією купівлі - продажу одного з об’єктів нерухомого майна, зазначених у п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) виконуються умови встановлені п. 172.1 ст. 172 ПКУ, дохід отриманий фізичною особою від такого продажу не оподатковується, тобто у фізичної особи не виникає обов’язку щодо сплати податку. Подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у такому випадку не потрібно.

Яка сума доходу зазначається у графі 3 рядка 10.8 розд. ІІ декларації про майновий стан і доходи (сума загального оподатковуваного доходу або чистий оподатковуваний дохід)?

     Якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність отримала довідку про взяття на облік (ф. № 4-ОПП) (далі – довідка), то у графі 3 рядка 10.8 «Доходи, отримані фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (додаток Ф4)» декларації про майновий стан і доходи відображається сума чистого оподатковуваного доходу, однак якщо довідка відсутня, то вказується весь дохід, отриманий від такої діяльності, без урахування витрат.

В якому розмірі включається до податкової знижки сума витрат ФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків, переданих неприбутковим організаціям, та які підтверджуючі документи необхідно надати контролюючому органу ?ВідповідьКоротка та повна відповіді ідентичні:

     Відповідно до пп. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

     Згідно із пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

     При цьому, ст. 729 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі - ЦКУ) передбачено, що пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою ст. 720 ЦКУ, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети.

     Договір про пожертву є укладеним з моменту прийняття пожертви.

     До договору про пожертву застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом.

     Таким чином, одним із підтверджуючих документів, які необхідно надати платником податку контролюючому органу, є копія договору про пожертву.

Начало формы

Конец формы

Який граничний розмір суми сплати за навчання, має право включитиФО до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу, якщо навчаються кілька непрацюючих членів сім’ї першого ступеня споріднення?

     Фізична особа має право включити до податкової знижки суму сплати за навчання, що не перевищує розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.

     При цьому, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Чи має право чоловік скористатися податковою знижкою за навчання дружини, якщо вона не працює та квитанції оформлені на її ім’я?

     Для використати права на компенсацію вартості навчання непрацюючого члена сім’ї першого ступеня споріднення (дружини) чоловік може включити до податкової знижки на навчання лише суми коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідним розрахунковим документом (квитанції, касові ордери, чеки тощо), в якому зазначено, що платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається за податковим кредитом.

Які документи, крім податкової декларації про майновий стан і доходи, має подати платник податку до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчання?

     Фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення);тощо.

     Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.

Чи зберігається право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки?

     Відповідно до пп.166.4.3 п.166.4 ст.166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Чи включається до податкової знижки за звітний рік сум витрат, понесених у минулому році на оплату вартості навчання за місяці звітного року?

     Оскільки до податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за навчання протягом звітного податкового року, а відповідно до умов договору (контракту) про надання освітньої послуги (навчання) платником здійснюється оплата за місяці навчального року, який включає місяці календарного року наступного за звітним, одним платіжним документом (квитанцією), при включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року. Решта суми, сплаченої за таким платіжним документом (квитанцією), може бути включена платником податку при реалізації права на податкову знижку у наступному році.

Який алгоритм розрахунку податкової знижки за навчання?

     Алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового 2015 року розраховується наступним чином:

     визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

     на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки, яка не повинна перевищувати для студентів, які навчаються на заочній, вечірній, дистанційній формі навчання – 20520 грн. (1710 грн. х 12 міс.), для денної форми навчання – 17100 грн. (1710 грн. х 10 міс.);

     розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

     із суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

     При цьому відповідно до п. 179.8 ст. 179 Податкового кодексу України сума, що має бути повернута зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

Платники запитували

Підприємець здійснює кур’єрську діяльність та послуги Інтернет – зв’язку, чи може він стати платником єдиного податку?

            Відповідно до пп.8 пп. 291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи – підприємці, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню).

            Отже, фізичні особи - підприємці, які здійснюють діяльність з надання кур’єрських послуг, можуть бути платниками єдиного податку. 

Згідно зі ст.1 Закону України від 18.11.2003 № 1280-IV «Про телекомунікації» (далі – Закон 1280) Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет – протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Відповідно до п.1 ст.42 Закону 1280 діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Частиною 7 ст.42 Закону  1280 визначений вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню.

Термін «послуга Інтернет – зв’язку» законодавством не визначено, водночас, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, встановлено, що послуга з доступу до Інтернету – це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом.

Оскільки вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному ч.7 ст.42 Закону 1280, необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня. Таким чином, фізична особа – підприємець, що надає послуги Інтернет – зв’язку, може бути платником єдиного податку.

Чи може підприємець перейти з загальної системи оподаткування на другу групу спрощеної системи оподаткування ?

            Вимоги, у тому числі щодо розміру доходу, за умови дотримання яких фізичні особи – підприємці мають право перебувати у відповідній групі платників єдиного податку, визначені у п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

            Відповідно до п.п. 2 п. 293.8 ст. 293 Кодексу платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Платники, визначені у підпунктах 1, 2 п. 293.8 ст. 293 Кодексу, до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
            Заява щодо переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Крім того, згідно з п.п. 1 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Кодексу.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХIV Кодексу.

Отже, у разі перевищення платником єдиного податку другої групи обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 Кодексу, фізична особа - підприємець повинна здійснити перехід на застосування іншої ставки податку (змінити групу єдиного податку) або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування.

У подальшому така фізична особа - підприємець може здійснити перехід на сплату єдиного податку як платник другої групи з початку календарного року, наступного за роком, в якому нею виконано вимоги, визначені п. 294.1 ст. 294 Кодексу щодо обраної групи єдиного податку, у тому числі і щодо обсягу доходу.

Чи зобов’язані підприємці – платники єдиного податку, що не мають показників, які підлягають  оподаткуванню, подавати декларацію з єдиного податку?

            Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

            Водночас п. 40.1 ст. 40 ПКУ передбачено, що у разі якщо іншими розділами ПКУ або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

            Зокрема, правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені у главі 1 розд. ХІV ПКУ.
            Згідно з п. 291.2 ст. 291 ПКУ спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

            Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.

            Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

            Податкова декларація фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої та другої груп подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, платниками єдиного податку третьої групи – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя (п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

            У податковій декларації фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи повинні вказати самостійно розраховані авансові платежі на майбутній рік, які згідно з п. 295.1 ст. 295 ПКУ підлягають сплаті щомісячно не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Підприємці – платники єдиного податку третьої групи відображають у податковій декларації суму доходу за звітний (податковий) період, що підлягає сплаті. Доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

            Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

            Таким чином, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які не отримували протягом звітного періоду доходи та не мають об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця у строки, передбачені п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

У який термін платнику єдиного податку, який не є платником ПДВ, потрібно подати заяву за ф.№1-ПДВ при переході на загальну систему оподаткування за добровільним рішенням?

            Відповідно до п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених гл. 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

            У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

 Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Яка причина коригування зазначається в графі 2 розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів, у разі зміни номенклатури товарів/послуг?

     У разі коли після отримання коштів та складання податкової накладної відбувається зміна номенклатури постачання товарів/послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари, ні кошти не повертаються), платник податку-постачальник складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання коштів, в якому одним рядком зазначає показники зі знаком «–» щодо товарів, номенклатура яких виправляється, та другим рядком – зі знаком «+» щодо товарів, які фактично постачаються на їх заміну. При цьому у графі 2 зазначається причина коригування – зміна номенклатури.

Як починаючи з 01.04.2016 заповнюються графи 4, 5 та 6 податкової накладної у разі постачання послуг, у т.ч. у разі часткового постачання послуг або оплати частини вартості послуги?

     Починаючи з 01.04.2016, податкова накладна складається за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307).

     Графи 4 та 5 податкової накладної заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання податкової накладної.

     У графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

     У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у графі 4 вказується «грн».

     У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

     у графі 5 - код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО.

     У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, графа 5 не заповнюється.     До графи 6 вносяться дані щодо кількісті (об’єму, обсягу) постачання товарів/послуг.
     У разі складання податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається «1».

     У разі складання податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число «0,5».

Який порядок заповнення заголовної частини податкової накладної при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг особі, яка не зареєстрована платником ПДВ?

     При складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 – 15 Порядку заповнення податкової накладної, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається відповідний тип причини.
     Зокрема, у разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій зазначається тип причини: «02» - складена на постачання неплатнику податку; «03» - складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; «07» - складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; «11» - складена за щоденними підсумками операцій.

     У разі постачання товарів/послуг покупцю, який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний Індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) «100000000000».

     У разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України у графі «Отримувач (покупець)» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000.

     У разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» відображається умовний ІПН «400000000000», а в рядку «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.).

Який порядок скорочення та округлення вартісних і кількісних показників податкової накладної?

     Вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством).

     Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків I-IX розділу А податкової накладної.

Який порядок складання податкової накладної з метою нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України?

     Відповідно до п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307), у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:
     1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;

     2) в операціях, звільнених від оподаткування;

     3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

     4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

     Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
     У разі складання зведеної податкової накладної в графі «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X».

     У таких зведених податкових накладних у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний Індивідуальний податковий номер «600000000000», а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до п. 8 Порядку № 1307 (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

     Згідно з п. 16 Порядку № 1307 таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б.

     До розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема:
     у графі 2 «номенклатура товарів/послуг постачальника» платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ;

     у графі 10 «обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 відсотків, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов’язань.

     Рядки VII - IX розділу А податкової накладної не заповнюються

     Усі інші графи заповнюються відповідно до п. 16 Порядку № 1307.

Як в податковій накладній, що оформляється по товарам, які були ввезені на митну територію України (як до, так і після 1 січня 2014 року) заповнюється графа 3, якщо на момент здійснення операції з постачання товару змінився код товару згідно з УКТ ЗЕД?

     Починаючи з 01.01.2014 при здійсненні операцій з реалізації товарів, які були ввезені на митну територію України (як до так і після 01.01.2014), а також підакцизних товарів, в графі 3 податкової накладної слід зазначати код УКТ ЗЕД версії 2012 року.

Чи оподатковуються кошти, отримані неприбутковою бюджетною установою, у вигляді кредиту або поворотної фінансової допомоги?

     Не підлягають оподаткуванню суми кредиту або безповоротної фінансової допомоги, отримані неприбутковою бюджетною установою за умови, що кошторис такої неприбуткової бюджетної установи передбачає зазначені доходи. При цьому доходи у вигляді сум кредиту або безповоротної фінансової допомоги повинні використовуватись виключно для фінансування видатків, передбачених кошторисом, на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. У разі недотримання цих умов така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій згідно з підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України.

Як формуються доходи та витрати, що зазначаються неприбутковими установами (організаціями) у Податковому звіті про використання коштів неприбуткових установ та організацій?

Формування доходів та витрат у Податковому звіті про використання коштів неприбуткових установ та організацій за звітний податковий період здійснюється на підставі первинних документів, складених за правилами бухгалтерського обліку.

Як виправити помилки, самостійно виявлені у податковій декларації платника ЄП третьої групи (ЮО), у разі подання уточнюючої податкової декларації?

     При виправленні помилок, допущених в податковій декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) (далі – податкова декларація) за минулий податковий період шляхом подання уточнюючої податкової декларації платнику необхідно надати податкову декларацію, з відповідною позначкою «Уточнююча» у рядку 1 розд. І «Загальні відомості» (далі – розд. І) податкової декларації.

Уточнюючі податкові декларації подаються окремо за кожний податковий (звітний) період, що уточнюється.
     У рядку 2 розд. І відмітка не ставиться.

У рядку 3 розд. І податковий (звітний) період, за який уточнюється декларація – ставиться відмітка в одній із клітинок: І квартал, півріччя (ІІ квартал*), три квартали (ІІІ квартал*) або рік (ІV квартал*) та проставляється рік.

у разі уточнення податкових (звітних) періодів до набрання чинності Закону України від 04 листопада 2011 року № 4014 – VІ, які дорівнювали кварталу та подавались не наростачим підсумком.

 В розділах ІІ «Дохід, що підлягає оподаткуванню» (далі – розд. ІІ) та ІІІ «Розрахунок податкових зобів’язань з єдиного податку» (далі – розд. ІІІ) уточнюючої податкової декларації зазначаються правильні показники з урахуванням уточнень наростаючим підсумком.

У рядках 11 – 17 розд. ІV «Визначення податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» (далі – розд. ІV) уточнюючої податкової декларації зазначається сума уточнень податкових зобов’язань, яка розраховується шляхом порівняння показників уточнюючої податкової декларації та податкової декларації, яка уточнюється, а також сума нарахованого штрафу та пені, в тому числі:

у рядку 11 – сума податку за даними раніше поданої декларації, що уточнюється, в залежності від форми декларацій, яка подавалася за податковий (звітний) період, який уточнюється (за наростаючим або не наростачим підсумком);

у рядку 12 – уточнена сума податкових зобов’язань за податковий (звітний) період (за календарний квартал), у якому виявлена помилка;

у рядку 13 – сума податку (недоплата), яка збільшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (рядок 12 - рядок 11 декларації);

у рядку 14 – сума податку, яка зменшує податкове зобов’язання у зв’язку з виправленням помилки (зазначається тільки позитивне значення: рядок 11 - рядок 12 декларації);

у рядку 15 – сума штрафу в розмірі 3 % суми недоплати (рядок 13 х 3%);

рядок 16 – в уточнюючій декларації не заповнюється;

у рядку 17 – сума пені, самостійно нарахована відповідно до ст. 129 ПКУ.

Якщо помилки, зроблені в розд. ІІ та розд. ІІІ податкової декларації, не призвели до заниження податкового зобов’язання за податковий (звітний) календарний квартал (рядок 10 податкової декларації заповнено вірно), то в уточнюючій податковій декларації у розд. ІV заповнюються показники рядків 11 та 12, а рядки 13-17 прокреслюються.

Яким чином проводити через РРО оплату за товар СГ, що здійснюють реалізацію товару за допомогою платiжних карт Visa i MasterCard iз використанням мережi Інтернет, якщо кошти надійшли після робочого дня або у вихідні чи святкові дні?

     Суб’єкти господарювання, що використовують рекламні інтернет - сторінки для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють реєстратор розрахункових операцій на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою можуть зареєструвати реєстратор розрахункових операцій на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

З якої дати необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня його реєстрації?

     Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки.

Який порядок виправлення помилки в графі 1 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» акцизної накладної?

     Відповідно до п. 11 розд. ІІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535 (далі – Порядок № 218), у разі якщо в акцизній накладній платником податку помилково вказано неправильний код товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД, платником податку, що реалізує пальне, складається розрахунок коригування акцизної накладної на зменшення всього обсягу пального, що був зазначений в такій акцизній накладній, який реєструється в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) отримувачем у порядку, визначеному п. 6 розд. ІІІ Порядку № 218. Після цього платник податку повинен зареєструвати в ЄРАН нову акцизну накладну з правильним кодом товарної підкатегорії пального згідно з УКТ ЗЕД. При цьому дата складання нової акцизної накладної повинна відповідати даті складання помилкової накладної, що була зареєстрована в ЄРАН, а порядковий номер повинен відповідати поточній нумерації.

     Якщо у розрахунку коригування акцизної накладної, складеному до акцизних накладних з реалізації пального платникам податку, передбачається зменшення обсягів реалізованого пального, особа, що реалізує пальне, складає розрахунок коригування акцизної накладної та направляє його отримувачу пального, який здійснює реєстрацію такого розрахунку в ЄРАН (п. 6 розд. ІІІ Порядку № 218).

     При цьому особа, що реалізує пальне, має право зменшити обсяг реалізованого пального у податковій декларації за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРАН отримувачем пального.

Які встановлені терміни складання акцизних накладних, їх реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі - ЄРАН) та чи застосовується до платників відповідальність за порушення термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в ЄРАН, складених у період з 01.03.2016 до 01.04.2016?

     Відповідно до п. 2 розд. І Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.03.2016 за № 405/28535, акцизна накладна складається особами, які здійснюють реалізацію пального та які відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначені платниками акцизного податку.

     Пунктом 231.1 ст. 231 ПКУ визначено, що платник податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

     Платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну на обсяги пального втраченого, як в межах, так і понад встановлені норми втрат, зіпсованого, знищеного, включаючи випадки внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого пального.

     Згідно з п. 231.3 ст. 231 ПКУ акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

     У разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.

     Акцизна накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо акцизні накладні не були складені на ці операції) за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у разі здійснення реалізації пального за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником акцизного податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок особи, що реалізує пальне).

     У разі забезпечення безперервного постачання пального особа, яка реалізує пальне, може скласти для кожного отримувача пального зведені акцизні накладні за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД не пізніше останнього дня такого місяця на весь обсяг реалізованого пального протягом такого місяця.

     Акцизна накладна може бути складена не пізніше останнього дня звітного місяця на загальний обсяг втраченого пального протягом такого місяця за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, що втрачено.

     Пунктом 231.6 ст. 231 ПКУ встановлено, що реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
     Крім того за порушення платниками акцизного податку порядку реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в ЄРАН до платників застосовується відповідальність визначена ст. 120 прим. 2 ПКУ.

     Водночас п. 11 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ встановлено, що норми ст. 120 прим. 2 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в ЄРАН, складених у період з 01.03.2016 до 01.04.2016.

Начало формы

Конец формы

Чи має право платник акцизного податку - отримувач пального подати до контролюючого органу скаргу при порушенні особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних?

     У разі порушення особою, яка реалізує пальне, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних отримувач пального має право протягом 60 календарних днів, що настають за днем реалізації пального, подати до контролюючого органу заяву із скаргою на таку особу, яка реалізує пальне.

Чи може бути складено один документ (акцизна накладна/розрахунок коригування акцизної накладної) при реалізації пального за декількома кодами УКТ ЗЕД?

     В одному документі (акцизна накладна, розрахунок коригування акцизної накладної) може бути зазначено операцію виключно за одним кодом УКТ ЗЕД.

Чи необхідно СГ, зареєстрованому платником рентної плати за спеціальне використання води, подавати до контролюючого органу податкову декларацію з рентної плати (в частині рентної плати за спеціальне використання води) або заяву про відсутність об’єкта оподаткування у разі відсутності у звітному періоді об’єкта оподаткування рентною платою?

     Якщо у суб’єкта господарювання, зареєстрованого платником Рентної плати, у звітному (податковому) кварталі звітного (податкового) року відсутній об’єкт оподаткування з причини використання обсягів води виключно для задоволення власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, то такий суб’єкт щокварталу подає до контролюючого органу (за основним або неосновним місцем обліку) податкові декларації з рентної плати наростаючим підсумком з початку року до закінчення звітного (податкового) року (п.п. 255.11.1 п. 255.11 ст. 255 ПКУ).

     Разом з тим, якщо суб’єкт господарювання, який є платником Рентної плати, з початку звітного року використовуватиме воду виключно для задоволення власних питних та санітарно-гігієнічних потреб, то такий платник не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року на підставі заяви, складеної у довільній формі, повідомляє відповідний контролюючий орган про відсутність у нього у звітному році об’єкта оподаткування Рентною платою та податкові декларації з рентної плати не подає.

Чи потрібно щорічно подавати декларацію про майновий стан і доходи ФО, щодо якої внесено запис до ЄДР ЮО, ФОП та громадських формувань про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП, але така ФО не знята з податкового обліку в контролюючому органі?

     Фізичній особі, щодо якої до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця та подано податкову декларацію за останній звітний (податковий) період, але така фізична особа не знята з податкового обліку в контролюючому органі, декларацію про майновий стан і доходи необхідно подавати лише у випадках, передбачених розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України.

Чи потрібно переукладати договір про визнання електронних документів у разі ліквідації чи реорганізації контролюючого органу, адміністративно-територіальною реформою або зміною меж адміністративних одиниць (районів, міст), яка призвела до зміни контролюючого органу, де перебуває на обліку СГ, а також у разі перейменування назв вулиць, міст, селищ тощо?

     У разі зняття з обліку в одному контролюючому органі та взяття на облік в іншому відповідному контролюючому органі, якщо така зміна пов’язана з ліквідацією чи реорганізацією контролюючого органу, адміністративно-територіальною реформою або зміною меж адміністративних одиниць (районів, міст), а також у разі перейменування назв вулиць, міст, селищ тощо платнику податків не потрібно переукладати договір про визнання електронних документів.

Яким чином нараховується ЄВ у разі виплати мобілізованим працівникам середнього заробітку у розмірі меншому мінімальної заробітної плати?

     Якщо розмір середнього заробітку, нарахованого мобілізованому працівнику, дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, єдиний внесок нараховується на фактично нараховану суму.
     Однак, якщо розмір нарахованого середнього заробітку менший розміру мінімальної заробітної плати, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати та ставки єдиного внеску (22 відсотка).

Як в таблиці 1 додатка 4 звіту щодо сум нарахованого ЄВ відобразити від’ємне значення суми утриманого ЄВ при сторнуванні за періоди до 01.01.2016 сум відпускних, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами?

В таблиці 1 додатка 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, від’ємне значення утриманого єдиного внеску при сторнуванні за періоди до 01.01.2016 сум відпускних, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами відображається в рядках 5.1 – 5.6 розд. 5 «Утримано єдиний внесок» та 4.1 – 4.4 розд. 4 «Сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цівільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, з якої утримано єдиний внесок».




Новости Бердянска
сегодня, 20 марта, среда
вчера, 19 марта, вторник

Все новости Бердянска