Наталя Криворучко: “Для молоді існує безліч можливостей для розвитку. Важливо донести інформацію”

Наталя Криворучко на конкурсних засадах увійшла до складу робочої групи щодо розвитку молодіжної інформаційної роботи в Україні, впровадження принципів Європейської молодіжної інформаційної хартії та задоволення інформаційних потреб молоді при Міністерстві молоді та спорту України. Які можливості існують для сучасної молоді редакції розповіла Наталя Криворучко.

Нещодавно відбулося перше засідання робочої групи під головуванням Ігоря Жданова – Міністра молоді та спорту України та його заступника Олександра Яреми. Бердянськ і Токмак представляла в робочій групі Наталя Криворучко.

На першому засіданні були присутні представники громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування, молодіжних центрів. Доповідачі, серед яких, Артем Біденко, державний секретар Міністерства інформаційної політики України; Вадим Міський, член Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, програмний директор громадської організації «Детектор медіа»; Анастасія Коломієць, національний координатор міжнародної асоціації EURODESK в Україні; Мар’яна Циганин, громадський діяч, автор і ведуча телепроектів, засновник всеукраїнського молодіжного журналу «Repost» проінформували присутніх і про можливості, що вже, зараз є у молоді, і про певні проблеми, що існують у сучасному інформаційному просторі.

Основний меседж – долучати молодь до створення інформації, а не тільки розглядати її як «споживача».

Наталя Криворучко підкреслила, що важливим аспектом першого засідання робочої групи стало обговорення проблем інформаційної доступності для молоді. Адже наразі існує певна «просторова дискримінація» у цьому напрямку. Так, доповідачка з Івано – Франківська зазначала, що в їхньому місті існує аж 6 телеканалів, тоді як, наприклад у тому ж Токмаку – немає жодного. Виникає запитання: як молоді, молодій людині отримати рівні права щодо доступу до створення інформаційного контенту? Статистика свідчить, що в Україні, на жаль, лише 3% мас-медіа регулярно висвітлюють молодіжну політику. І навіть серед цих 3% більшість «не виживає» на ринку більше 3 років. Це свідчить про те, що молодь і не має доступу до інформаційних ресурсів у напрямку його наповнення, і не впливає на формування змісту мас-медіа, і не має відповідних знань та інформації щодо можливостей доступу до таких ресурсів.

– Моєю пропозицією також була теза щодо чіткого розмежовування молоді за віковою ознакою. Адже, молодь – поняття дуже широке і за законодавством це люди віком від 14 до 35 років. Проте не можна зрівнювати потреби та запити людини щодо інформації у 14 років або, наприклад, у 32. Можливо, для людині, віком 18-22 років найбільш цікавою стане інформація про гранти з мобільністю, можливості подорожей, участі у навчальних програмах та проектах. А, наприклад, людині у 35 років може стати більш цікавою інформація про гранти з облаштування міської інфраструктури або ремонту ОСББ, або підвищення власного професійного рівня. Це умовний приклад, проте дуже важливий. Знову ж таки статистика підтвердила, що молодь, віком 18-22 роки користується соціальною мережею Інстаграм. Але ж, наприклад, політичний контент там з’являється рідко. Тож як ми хочемо долучити молодь цього віку до виборчого процесу, якщо вся інформація про вибори, виборче право – поза зоною їх уваги? –

Крім того, обговорювали і проблеми доступу до інформації в залежності від території проживання. Адже молодь малих міст має менші можливості у порівнянні з жителями середніх та великих міст у доступі до інформації та інформаційних ресурсів. Доповідачі з інших міст та областей, що входять до складу робочої групи, навели приклад, що у деяких населених пунктах проблеми з Інтернетом та зв’язком, а, отже, про яку доступність до інформації йдеться мова?
-Я навела інший приклад. У місті Бердянську уже декілька років поспіль проходить фестиваль анімації «Равлик-фест». Під час цього заходу, молодь міста може поспілкуватися з цікавими гостями, створити власний мультфільм, дізнатися більше про сучасну українську та світову анімацію. Проте цей фестиваль не є широко доступним для молоді Запорізької області. Хтось знає про цей освітній та культурний захід, а хтось – знає, проте взяти участь не зможе. Це і є приклад «територіальної дискримінації» у доступі до інформації та подій в тому числі. Конкретно у прикладі з «Равлик-фестом» ми з його директоркою Алою Мельничук, розуміючи необхідність поширювати інформацію про захід, долучати до нього молодь з малих та середніх міст Запорізької області, вирішили йти шляхом отримання грантового фінансування. І, ось, у жовтні 2018 року, майстер-класи з анімації пройшли у місті Токмак. А що більш приємне це те, що на них завітали школярі і з сусіднього Молочанська. Тож, поширення інформації – справа також і витратна, це також обговорювалося на засіданні робочої групи – розповідає Наталя Криворучко.

Актуальною є проблема нерівномірного розподілу інформації за територіальним принципом

Молодь середніх та великих міст має доступ до такого дозвілля як семінари, тренінги, ворк-шопи. Проте молодь малих міст та ОТГ до таких заходів не звикла. Тож, коли є нагода, наприклад, поїхати за кордон за грантом мобільності, у молоді з великого або середнього міста досвід участі у таких заходах – наявний, а у молоді з ОТГ або малого міста – ні. Тож, хто поїде в учбову поїздку, поїздку за обміном досвідом? На жаль, відсутність інформаційних заходів дискримінує молодь за місцем проживання.

– Так. Міністерство молоді та спорту уважно дослухалося до усіх наших і коментарів, і пропозицій, і зауважень. Уже давно у практиці Міністерства є активне інформування зацікавлених осіб про можливості для молоді. Наведу 2 конкретні приклади. Використовуючи ту інформацію, що розповсюджує Міністерство молоді та спорту на своєму офіційному сайті, минулого року нам вдалося організувати безкоштовну поїздку до міжнародного дитячого центру «Артек» для активної молодої дівчини – школярки з міста Токмака, у якому відбувався всеукраїнський молодіжний форум «Саміт проактивних «Б.У.М. – Бажай. Удосконалюй. Мотивуй». А, наприклад, у 2017 року, вигравши грант Міністерства молоді та спорту 5 осіб з Токмака та Бердянська відвідали Республіку Литву. І таких можливостей – безліч. Проте більшість людей, молодих людей, не дивлячись на те, що є і активними користувачами соціальних мереж, і мережі Інтернет в цілому, про такі можливості не знають.

На рівні міста Бердянська я уже давно співпрацюю із платформою «Перше Антикафе Бердянська «ЧасЄ» та його засновницею Ксенією Клейнос у напрямку і розповсюдження інформації, і у напрямку проведення різноманітних заходів з інформування громадськості з різних актуальних тем. У Токмаку також є такий простір – молодіжний хаб «OpenMind». Проте багато молоді все ж таки залишаються неохопленими і не знають про ті можливості, що у них є.

Як член робочої групи розвитку молодіжної інформаційної роботи в Україні, впровадження принципів Європейської молодіжної інформаційної хартії та задоволення інформаційних потреб молоді при Міністерстві молоді та спорту України Наталя Криворучко закликає активну молодь бути відкритими до самовдосконалення і розвитку і спільними зусиллями відкрити нові можливості для сучасної молоді Бердянська та Токмаку.

– Хочу запропонувати декілька напрямків спільної роботи, які можуть допомогти молоді в отриманні актуальної інформації про можливості, що вона має. По-перше, прошу усі зацікавлені громадські організації звернутися до мене у соціальній мережі Фейсбук. Разом ми сформуємо для кожної громадської організації певний «пакет побажань», тобто зрозуміємо, що у пріоритеті – можливості для проходження безкоштовних семінарів та тренінгів, можливо – доступність до грантових проектів та програм, можливо – пошук ресурсів для проведення та організації заходів. По-друге, прошу також звернутися до мене і активну студентську молодь. Бо для неї існує величезна кількість можливостей для покращення власної мобільності, отримання нових знань, участі у конкурсах, проведенні заходів тощо, – резюмувала Наталя Криворучко.