ТОП-7 міфів про мовний закон: кому доведеться складати іспит насправді і що буде з російськомовними книжками

По материалам СЕГОДНЯ
20.05.2019 · 08:53 · Просмотров - 329

Чим лякає новий закон про українську мову і що буде насправді

Через два місяці в Україні вступає в силу закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної": закон про мову 16 травня був офіційно опублікований. Його прийняття було передбачено Конституцією ще в 1996 році, але сталося це лише днями. Головні пункти закону – він закріплює статус української мови як єдиної державної, стверджує її як мову міжетнічного спілкування в межах країни і визначає її застосування у всіх сферах життя країни. Тобто тепер будь-кому, хто живе в Україні, варто для своєї ж зручності знати українську хоча б на базовому рівні. 

Закон породив чимало пересудів і страхів в обмеженні прав. Цього побоюються люди, для яких українська мова не є рідною. Журналісти "Сьогодні" вивчили фінальний текст (до закону в першому читанні подали понад 2 тисячі правок) і розвінчали 7 головних міфів закону про мову.

Міф №1: Всі складуть іспит при прийомі на роботу

Ні, не всі, але багато хто. Екзаменуватимуть керівників – від президента України до директора школи, дитсадка, а також держслужбовців. Ті, хто вже займає посаду, здавати іспити або атестації не повинні. Для вчителів, медиків, військових-контрактників, офіцерів, поліцейських та інших силовиків необхідний атестат про повну загальну середню освіту, що підтверджує вивчення української мови як навчального предмета. Іспити приймуть члени комісії по стандартах української мови, яка повинна бути створена до 16 січня 2020 року. Від представників робітничих професій та служби сервісу (продавці, перукарі) потрібне вміння спілкуватися з клієнтами українською мовою.

Міф №2: На вулицях штрафуватимуть за російську мову

Ні. У побуті і громадських місцях, як і раніше можна розмовляти будь-якою мовою. У законі прямо сказано, що його норми не поширюються на приватне життя, включаючи проведення релігійних обрядів. Тобто не тільки спілкуватися вдома або з сусідами, а також в будь-якому іншому місці: магазині, транспорті, кіно людина може так, як їй зручно. Також не заборонено молитися, хреститися, сповідатися і так далі будь-якою іншою мовою. Будь-хто може звернутися на своїй мові до посадових осіб, включаючи поліцейських, але останні зобов'язані відповісти українською мовою, і тільки якщо особа, що до них звернулася, не заперечує, вони можуть перейти до розмови на мові, зрозумілій всім учасникам бесіди. Те ж стосується торгівлі, сфери сервісу і медицини.

Міф №3: Всі ЗМІ стануть україномовними  

Ні. Для друкованих видань можливо видання на двох і більше мовами, але в кожній точці продажу повинні пропонуватися і російськомовний примірник, і цей же номер газети українською. Винятком є газети і журнали, що видаються мовою корінних народів, а також зарубіжні ЗМІ, які видаються англійською або на мовах країн ЄС. Для українських ЗМІпередбачений перехідний період в 30 місяців, тобто в два з половиною роки, для національних ЗМІ, і 60 місяців – для регіональних. Національні телеканали зобов'язані з 2024 р вести 90% передач українською (зараз 75%), місцеві – 80% (зараз 60%). Всі фільми на телебаченні повинні бути дубльовані українською мовою. В кінотеатрах дозволено показувати фільми мовою оригіналу з субтитрами, але таких фільмів не повинно бути більше 10%, при цьому глядачів зобов'язані заздалегідь інформувати, що фільм, наприклад, російською мовою. Загальнонаціональні заходи можна проводити тільки державною мовою. Всі афіші, оголошення, квитки повинні бути українською, крім заходів, що проводяться іншими корінними народами і нацменшинами.

Міф №4: Діти не зможуть вивчати у школі іншу мову

Корінним народам України – це, згідно із законами, українці, кримські татари, кримчаки, караїми та греки – гарантується отримання середньої освіти рідною мовою. Нацменшини можуть навчатися рідною мовою в дитсадках і початкових класах. Нацменшини з країн ЄС (угорці, румуни, молдавани, словаки та ін.), які розпочали навчання рідною мовою до 1 вересня 2018 р продовжать на ній вчитися до 1 вересня 2023 р. А ось вища і спеціальна освіта – лише українською.

Міф №5: Всі книги повинні бути лише українськими 

Видавці щорічно зобов'язані друкувати лише 50% найменувань україномовних книг, інші можна будь-якою мовою. Така ж норма і для продавців книг, та іншої друкованої продукції. Виняток становлять видання мовами корінних народів, для них квот немає. У книжкових магазинах не менше половини книг повинно бути українською.

Міф №6: Новий президент може скасувати закон  

Ні, якщо будь-який закон вступив в силу, глава держави такого права не має. Президент міг накласти вето на закон після ухвалення його Верховною Радою, а також пропонувати в нього правки перед підписанням, які Рада повинна була прийняти або відхилити. Скасувати або змінити зако. що вступив в силу, може тільки парламент. Президент може запропонувати новий закон про мову і подати його у Раду.



Читайте далее

Новости за сегодня

Статьи