Після тижневого перепочинку новий законодавчий «принтер» знову включився на повну потужність і всього лише за три перших пленарних дня жовтня ухвалив півтора десятка законів, які в тій чи іншій мірі стосуються економіки. Деякі з них стосуються податків і штрафів для бізнесу. Розповідаємо, які.
Єдиний рахунок для сплати податків та ЄСВ запрацює з 2021 року
Постійний головний біль українських бухгалтерів - регулярно міняються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, схоже, залишиться в минулому.
4 жовтня у другому читанні і в цілому прийняті законопроекти №№ 1049 і 1051, якими передбачається створення єдиного рахунку для сплати податків, зборів та ЄСВ (зміни вносяться в Податковий кодекс, закони про ЄСВ та про виконавче провадження).
Ідея полягає в тому, щоб практично всі податки, збори та ЄСВ (крім ПДВ, акцизного податку з реалізації пального і спирту етилового, а також митних платежів, для яких діють окремі системи адміністрування), можна було платити з єдиного рахунку через Електронний кабінет платника податків, всього лише проставивши галочки навпроти відповідних податків. І не буде більше плутанини з постійно змінюваними реквізитами бюджетних рахунків. Єдиний рахунок відкриють платнику в Державній казначейській службі за його заявою.
Для сплати податкових зобов'язань з використанням єдиного рахунку платник самостійно поповнювати його грошовими коштами з банківських рахунків. Платник також матиме право перераховувати кошти з єдиного рахунку на рахунки, відкриті в системах електронного адміністрування ПДВ та реалізації пального і спирту етилового.
За підписами спікера і президента, думаємо, справа не стане. Але запрацює єдиний рахунок тільки з 1 січня 2021 роки (спочатку пропонувалося 1 липня 2020 року).
Захмарні трудові штрафи повинні піти в минуле
3-го жовтня було прийнято за основу законопроект №1233 про внесення змін до ст. 265 КЗпП, який покликаний знизити в рази драконівські штрафи за порушення законодавства про працю.
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий день при виконанні роботи повний робочий день, виплата зарплати без нарахування та плати ЄСВ і податків, якщо таке порушення виявлено вперше - спричинить за собою тільки письмове попередження. І тільки якщо таке порушення буде виявлено повторно протягом 365 днів після після першого попередження - буде штраф в розмірі 4 мінімальних зарплат. Зараз, нагадаємо, цей штраф становить 30 мінзарплати (125 190 грн. при нинішньому розмірі мінзарплати 4 173 грн).
За недопуск інспекторів з праці до перевірки або створення їм перешкод, при проведенні перевірки з вищезазначених питань, буде застосовуватися штраф у розмірі 8 мінзарплати. Зараз він становить рекордні 100 мінзарплати (417 300 грн), і на практиці працює, швидше, як важіль для рекету з боку недобросовісних контролерів.
Недотримання мінімальних гарантій оплати праці, або просто, виплата зарплати нижче мінімальної, за повний робочий день - штраф складе 2 мінзарплати замість нинішніх 10. Таке ж зниження штрафу буде і по недотриманню гарантій і пільг мобілізованим співробітникам.
Всі інші порушення в перший раз спричинять за собою письмове попередження, і лише повторно протягом року - штраф у розмірі однієї мінімальної зарплати (як і було). Що ж, цілком гуманно.
Попереду ще друге читання, але навряд чи така потрібна законодавча ініціатива зустріне якийсь опір. У разі прийняття в другому читанні і підписання закон набуде чинності з дня, наступного за днем офіційного опублікування.
Бюро фінансових розслідувань замість податкової міліції
2 жовтня 2019 року в першому читанні прийнято законопроект № 1208-2 «Про Бюро фінансових розслідувань». Він передбачає, що замість нинішньої податкової міліції буде створено абсолютно новий орган - Бюро фінансових розслідувань (БФР, майже як ФБР), який буде займатися розслідуванням не тільки податкових, а й усіх інших злочинів, які зазіхають на державні фінанси. До них відносяться три десятка статей Кримінального кодексу України (КК), в тому числі:
- незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК);
- підробка документів, які подаються для держреєстрації юросіб або фізосіб-підприємців (ст. 205-1 КК);
- протидія законній підприємницькій діяльності (ст. 206 КК);
- протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації (ст. 206-2 КК);
- відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом (ст. 209 КК);
- нецільове використання бюджетних коштів (ст. 210 КК);
- ухилення від сплати податків, зборів (ст. 212 КК) і ЄСВ (ст. 212-1 КК);
- шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК);
- незаконна приватизація державного та комунального майна (ст. 233 КК) і т.п.
Фактично, БФР збере у себе всі економічні статті КК, які раніше були розпорошені між податковою міліцією, СБУ і МВС. При цьому сама БФР буде демілітаризованим оперативно-слідчим органом, який буде знаходитися в підпорядкуванні Кабміну (координуватися через Міністра фінансів) і користуватися фізичним захистом органів МВС.
У разі прийняття в другому читанні закон повинен вступити в силу вже з дня, наступного за днем офіційного опублікування. І тоді все повинно відбуватися досить швидко: від трьох місяців до півроку дається Кабміну з Мінфіном на організаційні заходи щодо створення БФР.
Будемо сподіватися, що з його створенням кошмар українського бізнесу під назвою «податкова міліція» залишиться в минулому. Тим більше, що ще 25 вересня набув чинності Закон № 151-IX від 18.09.2019, який в три рази підняв розмір ухилення від податків, з якого починається кримінальна відповідальність (з 960 500 до 2 881 500 грн).
На минулому тижні у депутатів так і не дійшли руки до законопроектів 1209 і 1210 (а також альтернативних 1209-1 і 1210-1), які голова фінансового комітету Ради Гетманцев охрестив малої податковою реформою. І це добре, оскільки, поряд з дійсно необхідними антіоффшорним змінами до Податкового кодексу вони вщерть напхані «хотєлками» податкової служби, які негативно позначаться на рядових платників податків. І без обговорення і знаходження розумних компромісів таке приймати не можна. З чуток, автори законопроекту вже відмовилися від ідеї виключити вплив курсових різниць на оподатковуваний прибуток.
А ось з питання загальної РРОізаціі підприємців на єдиному податку 2-4 груп парламент не має наміру давати задній хід. Більшість депутатів відмовилися підтримати проект постанови про скасування результатів голосування двотижневої давності щодо законопроектів 1053-1 і 1073. Тепер ніщо не заважає спікеру ВР їх підписати (за інформацією сайту ВР, він це вже зробив), і передати на підпис Президенту, за яким і залишається останнє слово.
