«Кумівства у нас не буде». Або буде? Аналіз кадрової політики Зеленського

По материалам ЛІГА.net
08.10.2019 · 09:41 · Просмотров - 471

У деяких кадрових призначеннях Зеленський повторює сценарій серіалу «Слуга народу». Лояльність, відданість, спорідненість - вищі досягнення кандидатів

«Кумівства у нас не буде». Або буде? Аналіз кадрової політики Зеленського
Володимир Зеленський (фото - EPA)

 - Кому подобається, коли президент призначає на посаду свого кума або армійського друга? Чому так відбувається вже 28 років? - запитував в лютому цього року кандидат в президенти України Володимир Зеленський.

Через 140 днів каденції нового президента можна побачити, що Зеленський-президент не завжди дотримується зворотного в своїй кадровій політиці.

У самому факті залучення друзів або бізнес-партнерів на держслужбу немає нічого поганого: кожному президенту треба швидко знайти сотні якісних (і бажано порядних) людей, а професіоналів в будь-якій сфері небагато. Але коли при кадрових рішеннях лояльність і відданість цінуються більше професійних якостей, виникає питання: "А раніше хіба не так було?".

LIGA.net проаналізувала кадрову політику Зеленського і знайшла кілька прикладів "дружніх" призначень з властивостями непотизму.

Кадрова політика Зеленського

 - Потрібно зняти рожеві окуляри і зрозуміти, що ми знаходимося на війні, тому беремо тих людей, яких знаходимо, - заявив в одному зі своїх інтерв'ю керівник Офісу президента Андрій Богдан.

Тут Богдан одночасно і сказав правду, і злукавив.

З моменту обрання на посаду Зеленський провів більше 300 кадрових призначень. Частина з них, дійсно, базувалася на професійних якостях кандидатів. Такий підхід частково реалізований в питаннях зовнішньої політики і національної безпеки. Хоча приклади Івана Баканова і Владислава Бухарева явно вибиваються із загальної колії (про них докладніше нижче).

Ключовий принцип кадрової політики Зеленського - це довіра, вважає глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

 - Для Зеленського дуже важливо особисто знати людину, яку він призначає. Він особисто зустрічається з кандидатами і оцінює не по резюме, а скоріше інтуїтивно. Він довіряє рекомендаціям найближчого оточення і в цьому проблема, - говорить Фесенко в коментарі LIGA.net.

На його думку, не завжди рекомендації близького оточення ефективні. Ситуація з одеським губернатором - яскравий тому приклад.

Ще в липні ОПУ опублікував шорт-лист кандидатів на цю посаду. Серед них був бізнесмен Андрій Андрейчиков, який за даними програми "Схеми: корупція в деталях" поставляє металобрухт на Молдавський металургійний завод, який знаходиться в невизнаному Придністров'ї. Зате в його активі була багаторічна підтримка і любов до 95 Кварталу. В результаті призначення застопорилося і до сих пір Зеленський не призначив одеського губернатора.

Раніше глава ОПУ Богдан запевнив журналістів, що всі голови ОДА були відібрані HR-агентствами. Можливо, це просто збіг, але на посаду закарпатського губернатора був призначений Ігор Бондаренко, який в 2008-2010 роках працював в Мін'юсті з Богданом і нинішнім генпрокурором Русланом Рябошапкою. Один з кандидатів на посаду голови ОДА розповідав редактору LIGA.net, що після співбесіди з людьми з ближнього кола йому сказали приблизно наступне: "Ти все добре розповів і програма у тебе цікава, але є одна проблема - ми тебе зовсім не знаємо".

Олексій Долгіх, керуючий партнер компанії з підбору персоналу, що управляє Boyden, яка допомагала Офісу президента з підбором глав ОДА, вважає, що у команди Зеленського дуже вузький маневр для кадрових рішень.

 - За ці три-чотири місяці ми бачили найм тільки тих людей, яких вони знають і розуміють. На жаль, поки не було жодного випадку, коли був найнятий кандидат з ринку, у якого не було карт-бланшу довіри з "попереднього" життя, - говорить Долгих LIGA.net.

Яркі приклади кадрів Зеленського

1. Іван Баканов. Друг дитинства Зеленського, який в серпні був затверджений Радою на посаду глави СБУ. Найяскравіший епізод його роботи пов'язаний не з великої спецоперацією, а з випадком в Борисполі. Коли після відчитування місцевого чиновника Зеленський захотів "подзвонити Баканову з приводу цього чорта".

2. Друзі з Кварталу. На наступний день після інавгурації Зеленський призначає співробітників і партнерів студії Квартал 95 на посади в Офіс президента. Бізнес-партнер і співзасновник Кварталу Сергій Шефір стає першим помічником президента. Виконавчий продюсер студії Сергій Трофімов був призначений Зеленським першим заступником голови Офісу президента, а сценарист серіалу Свати Юрій Костюк - заступник голови ОПУ. Ім'я помічника Зеленського Андрія Єрмака в цій компанії, ймовірно, найменш відоме. Однак зараз його внесок в політику Банкової важко оцінити. Саме Єрмак є одним з головних переговірників Зеленського з Росією. До призначення в ОПУ Єрмак займався продюсуванням кіно.

Володимир Зеленський та його команда (фото - прес-служба)

3. Владислав Бухарєв. У червні Зеленський призначає главою Служби зовнішньої розвідки нардепа від Батьківщини Бухарєва. Останній є давнім шанувальником творчості Кварталу і постійно ходив на концерти студії. Крім того, Бухарєв неодноразово організовував концерти Кварталу на своєму окрузі в Сумській області. Вже у вересні Зеленський своїм указом перевів Бухарєва в СБУ, зробивши його першим замом Баканова.

4. Юлія Мецгер. У липні уряд затвердив Мецгер членом наглядової ради Приватбанку за квотою президента. Судячи з численних фотографій в соцмережах, Мецгер - давня подруга актриси Кварталу Олени Кравець. У них багато фотографій з спільного відпочинку. І Мецгер і Кравець родом з Кривого Рогу.

5. Олександр Завітневич. За підсумками парламентських виборів від Слуги народу в Раду зайшов директор Смілянського ливарного заводу (39-й номер списку). Його дружина Наталя вчилася в одному класі із Зеленським. У 2017 році вона виставила в Facebook фотографії із зустрічі випускників, на якій був і Зеленський. З моменту початку роботи Ради Завітневич був присутній лише на 38% засіданнь. Це при тому, що він голова комітету з питань оборони і національної безпеки. Але і на засідання комітету він також не ходить.

6. Ірина Копайгора. У вересні Зеленський призначив Копайгору на посаду державного уповноваженого Антимонопольного комітету. Вона - дочка Івана Копайгори, який викладав у Зеленського в Криворізькому економічному університеті. Примітно, що батько Зеленського також викладає в цьому університеті.

7. Олександр Гогілашвілі. 25 вересня Кабмін призначає його на посаду заступника міністра внутрішніх справ. Гогілашвілі - давній знайомий Кварталу і особисто Зеленського. До призначення в МВС працював у Міжнародній антинаркотичної асоціації, на літні табори яко постійно приїжджали артисти Кварталу. 25 травня будучи вже президентом, Зеленський також відвідав літній табір організації.

 - З президентом Зеленським ми знайомі понад 7 років, він підтримував нас завжди. Природно ми за нього горою, - заявив Гогілашвілі в інтерв'ю Цензор.нет.

8. Олексій Пашков. На позаминулому тижні головний редактор Цензор.нет Юрій Бутусов звернув увагу на стрімке кар'єрне зростання начальника аналітичного управління - тимчасово виконуючого обов'язки начальника департаменту стратегічної розвідки ГУР Міністерства оборони Олексія Пашкова. За його інформацією, Пашков - кадровий військовий розвідник, 18 років прослужив в департаменті стратегічної розвідки, але займав одну з низових посад в ГУР.

Незабаром після перемоги президента Зеленського, кар'єра Пашкова пішла в гору. У липні Пашков, за словами Бутусова, «перестрибнув відразу 10 службових посад, щоб зайняти крісло т.в.о. начальника департаменту». Цілком можливо, що успіхи Пашкова пов'язані з тим, що його дружина Оксана Пашкова - головний бухгалтер студії Квартал 95.

Майбутні кадри

Втім, призначені "на довірі" не можуть почувати себе впевнено. На думку Фесенка, з одного боку команда Зеленського намагається сповідувати принцип хедхантинга, а з іншого - намагається змінити законодавство в сфері праці та держслужби, щоб можна було максимально просто звільняти людей.

 - Ти повинен показати свою ефективність. Якщо ти не ефективний - ми маємо право тебе швидко звільнити, не покладаючись на конкурси і гарантії, - роз'яснює політолог.

Ще одним важливим фактором, який стоїть на шляху до приходу професіоналів своєї справи на вищі державні посади, це питання матеріального забезпечення.

 - У ключових державних підприємствах людям платять адекватну ринкову зарплату. Там рекрутмент відмінно справляється. Але коли мова йде про те, що ти повинен найняти людину, зарплата якої становить кілька десятків тисяч гривень на одну з найвідповідальніших посад в країні, то це не працює, - пояснює Долгіх.

За його словами, розмір зарплат у владі - пряме запрошення до корупції.

 - Якщо питання з ринковими зарплатами не буде вирішено найближчим часом, то все скотиться в корупцію, як і п'ять років тому, - вважає Долгіх.

На його думку, президенту вигідніше платити держчиновникам багато, якщо йому потрібна ефективність, а не лояльність, оскільки в такому випадку можна з них питати, якщо вони не виконують завдання.

 - А зараз буває, що людина на держслужбі отримує мало, але живе так, що це порушує всі норми пристойності, але поміняти його ні на кого, бо ніхто з порядних на такі гроші працювати не згоден, - резюмує Долгіх.

 

Автор - Юрій Смірнов



Читайте далее

Новости за сегодня

Статьи