Екс-керівник каналу «1+1», що належить Ігорю Коломойському, а нині голова комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко презентував проект закону, що регулює діяльність ЗМІ. Документ вийшов дуже великим - 122 статті в 10 розділах. LIGA.Tech його проаналізувала і відібрала 10 найдивовижніших моментів. Повний текст проекту з'явився на профільному ресурсі Детектор.Медіа.
Про необхідність нового закону «Про медіа» Олександр Ткаченко розповідав ще в листопаді. Він запропонував модель регулювання онлайн ЗМІ і контенту і сказав, що законопроект повинен бути розглянутий Верховною Радою до кінця року. Раніше Олександр Ткаченко також закликав вводити санкції проти збиткових ЗМІ і внести їх в закон, але в тексті законопроекту такого розділу немає.
1. Власникам не сховатися
Реальні власники і керуючі ЗМІ (в тому числі і онлайн-медіа) більше не зможуть ховатися за ланцюжками компаній і посередників і їх будуть називати тими, ким вони є насправді - контролерами. Це фізична або юридична особа, яка має вирішальний вплив на управління медіа. Стаття 1 визначає, що контролерами вважаються особи, у яких 25% або більше відсотків статутного капіталу або прав голосу. Номінальні утримувачі, агенти і посередники з формальним правом прийняття рішення не вважаються контролерами.
2. Особливі зони .UA і .УКР
ЗМІ будуть зобов'язані щорічно до 31 березня розкривати своїх власників і структуру управління (стаття 26 п.1). Винятком є фізичні особи, які займаються медіа, а також "Парламентський телеканал "Рада".
Сайт будь-якої компанії в зонах .UA і .УКР автоматично буде вважатися ЗМІ (стаття 2 п. 8.4). Але це не означає, що портали в зонах .COM, .NET та інших не розглядатимуться як медіа за новим законопроектом. Це всього лише один з критеріїв.
3. Під реєстрацією в Європі не сховатися
Навіть якщо керуючі і головний офіс ЗМІ поїдуть з України в Європу, вони все одно потраплять під дію нового законопроекту (стаття 9). Наприклад, якщо 30% утворюючих контент співробітників знаходяться на території України.
4. Не допустити монополії
Олігархи більше не зможуть легко маніпулювати громадською думкою, контролюючи безліч телеканалів. Законопроект (ст. 7 п.2) забороняє фізичній або юридичній особі будь-яким способом контролювати більше 35% відсотків від загального обсягу медіа-ринку. Також забороняється будь-кому контролювати будь-яким способом більше 5 відсотків загальної кількості зареєстрованих друкованих медіа.
5. Онлайн-ігри можуть бути ЗМІ
Хоча у онлайн-ігор багатотисячні аудиторії, законопроект пропонує не вважати їх мас-медіа. Але якщо в чат гри вбудувати телетрансляцію, вона перетвориться в ЗМІ (ст 2 п.4).
6. Туманні штрафи
Покарання для ЗМІ-порушників не дуже зрозуміле. З одного боку Національна рада з питань радіомовлення (ст. 98 п.4) може накладати штраф. Але трохи далі по тексту (ст.98 п.6), засоби реагування Нацради обмежують тільки приписом і забороною поширення медіа на території України. Виходить, штрафувати не можна.
7. Вилучати не будуть
Під час перевірок медіа зможуть продовжувати свою роботу. У них не будуть (ст.91 п.11) вилучати оригінали документів, а також не чіпатимуть їх комп'ютери та інше майно.
8. Обов'язкові локальні новини
Жителі регіонів будуть дізнаватися про події в сусідньому кварталі не від загальнодержавних ЗМІ. Локальні провайдери почнуть (ст. 28 п.2б) забезпечувати не менше ніж два випуски місцевих новин. Випуски будуть виходити в між 7-00 і 10-00 годин ранку і між 19-00 і 22-00 годин вечора.
9. Вхід дозволений повнолітнім
YouTube, Facebook, Instagram, Dropbox, а також інші веб-сайти і файлообмінники стали провайдерами публічного доступу (ст. 18) та отримають нові обов'язки. Вони повинні почати берегти українських дітей (ст. 23 п.8) від інформації, яка може зашкодити їхньому фізичному, моральному або ментальному розвитку. На цих сайтах також повинні з'явитися системи батьківського контролю. Залишається питання - як сайти будуть перевіряти, що користувачеві дійсно 18 років? Це законопроект не уточнює.
10. Ніякого продажу магії
Ми більше не побачимо на екранах рекламу ворожок і екстрасенсів, а з ліків знатимемо тільки продукцію доказової медицини (ст. 37 п.10). Адже послуги в сфері народної чи нетрадиційної медицини теж не можна буде рекламувати.
