На правах політичної реклами
“Історія - вчитель життя” - говорив Цицерон. Влучність даного вислову людством перевірена і доведена віками. В передвиборчій кампанії 2020-го року, запитання про те, хто ж був кращим очільником нашого міста з історично-дискусійної перейшло у політичну площину. Лунають прізвища Баранов, Бакай, дехто, навіть, називає Чепурного (останній як представник впливового нардепа). У кожного з озвучених особистостей є свої здобутки і прорахунки. Ми ж пропонуємо знайти відповідь на це запитання, врахувавши підказки історії Бердянська
Своє офіційне літочислення Бердянськ починає з 1827-го року, коли на узбережжі затоки Азовського моря було збудовано пристань, яка в подальшому трансформувалась в порт. Історія Бердянська ХІХ-го століття — це історія становлення, розвитку і процвітання Бердянська та порту. Кожен бердянець знає: історія міста і історія порту тісно пов'язані. Навіть сьогодні, коли в Бердянську створені малі, середні і великі підприємства, стимулюється розвиток курортної сфери, економічні показники роботи порту відіграють одну з ключових ролей в економічному добробуті всього міста.
Пряма відповідь на запитання “хто кращий мер в історії Бердянська?” - це керівники міста, які напряму були пов'язані з портом. Декілька яскравих прикладів. Микола Кобозєв. Перший міський голова Бердянська. Саме він будував пристань, яка дала початок порту, він будував хвилелом, встановив маяк, він відкривав першу в місті церкву. Його ім'я в історію Бердянська вписано, як розбудовника міста та порту. Після смерті Миколи Кобозєва, “бердянський літописець”, титулярний радник Василь Крижанівський в своєму щоденнику написав наступне: “Весь город пришел в большую суету, потеряв известную в нем личность, это был первый представитель нашего города, первый хлеб-соль, первый городской голова...”.
Петро Петрович Шмідт (батько) — з 1876-го року начальник порту і міста. Саме завдяки його праці вулиці Бердянська уклали бруківкою, розбито центральний парк, який на сьогодні залишається єдиним в місті.
В історії Бердянська ХХ століття однією зі знакових особистостей, чия трудова біографія тісно пов'язані з керівництвом міста та порту є Микола Степанович Шаульський. За період його роботи було збудовано міський палац культури, спортивний комплекс, готель “Бердянськ”, встановлені пам'ятні знаки “Літак”, “Торпедний катер” та ін.
Сьогодні, в 2020-му році, коли довкола посади міського голови точиться запекла боротьба представників різних кланів, історія дає нам підказку. У нас є можливість врахувати досвід минулого і зупинити свій вибір на перевіреному професіоналі, висококваліфікованому менеджері Миколі Ільїну, який своєю роботою в “Бердянському морському торговельному порту” довів, як потрібен працювати чиновник, який перед собою ставить завдання захисту інтересів держави і громади.
Обираючи між старими політиками, які не один рік займали ключові керівні пости Бердянська і мають безпосереднє відношення до теперішнього стану міста з одного боку і досвідченого професіонала з іншого — можливо варто дослухатись до підказок історії та здорового глузду і обрати на головну посаду в Бердянську людину, яка відстоюватиме не чиїсь вузькокорпоративні інтереси, а працюватиме на благо міста та його мешканців?
Голос за Ільїна Миколу Івановича — це голос за добробут, порядок і процвітання Бердянська. Задумуючись за майбутнє, варто зрозуміти, що створюємо його ми сьогодні.
