Бердянськ – місто, яке не замінити. Опитування серед бердянців - Тексти Brd

Ми поцікавились у бердянців: «Яке місто України найбільше схоже на Бердянськ?» і отримали емоційні відповіді. Для багатьох Бердянськ – це не просто місце на карті, а частина душі, яку неможливо замінити. Та навіть ті, хто намагався знайти схожість, визнають – Бердянськ особливий.

Більшість опитуваних відповіли коротко:

«Ніяке», «Жодне», «Немає схожого».

Багато хто наголошує, що Бердянськ – це не лише будівлі чи море. Це місто, де відбулися найважливіші події їхнього життя.

«Не може твій, особисто твій, викоханий, вистражданий дім бути на когось схожий… Немає такого міста на землі, де кожна вулиця – то частина твого життя, а море – воно єдине з його травою, яку ми так не любили, з медузами, з його замерзлими замками взимку…» – ділиться бердянка.

Проте деякі все ж знайшли міста, що викликають певні асоціації. Найчастіше згадували Одесу – за атмосферу, морський бриз і набережну. Але навіть тут люди підкреслюють:

«В Одесі навіть море іншого кольору і запах моря інший»

Серед українських міст називали також:

Тернопіль – завдяки спокійній атмосфері, набережній у центрі міста та затишним закладам;
Кременчук, який комусь нагадав Бердянськ своєю простотою;
Дніпро, описаний як «великий Бердянськ, побитий життям»;
Генічеськ, що трохи схожий за морським вайбом;
Чорноморськ, який згадували кілька разів;
Ізмаїл теж для когось викликав сильні спогади про Бердянськ;
Бровари, Ужгород, Рівне – хоча ці міста далекі від морської тематики, але мають щось спільне у відчуттях;
Бургас у Болгарії – несподівана, але емоційна асоціація;
Черкаси, які теж викликали теплі спогади.

Дехто знаходив схожість навіть за кордоном. Наприклад, набережна в польському місті Świnoujście нагадала про рідний Бердянськ:

«Особливо вночі. Здалося, що трохи побувала вдома»

Не менш зворушливі відповіді були про окремі деталі в містах:

«У Хмельницькому є центральна вулиця Проскурівська, і вона трохи схожа на Азовський проспект»

«У Тернополі є пам’ятник сантехніку, який завжди нагадує рідний Бердянськ».

Та все ж більшість людей зійшлися на думці, що жодне місто не може стати справжньою заміною.

«В чужому місті я не водила дитину до садочка, не ходила знайомими вуличками назустріч коханій людині, не будувала мрії про наше спільне майбутнє… Це в моєму рідному Бердянську я закохалася, сміялася і плакала, раділа і хвилювалася, любила і боялася втратити. А ви питаєте, яке місто може його замінити? Ніщо.»

Ці відповіді показують, що Бердянськ – це не просто місто. Це спогади, моменти, люди. Це частина життя, яку неможливо замінити жодним іншим місцем.