Картинку окупанти так і не створили, але добровільні голосувальники таки були. Хто вони?
Мабуть, найбільше обурює та заганяє в ступор те, що деякі бердянці самостійно ішли на виборчі дільниці та радо приймали колаборантів зі скриньками вдома, голосували "за кого треба", віруючи у світле майбутнє з "великим" диктатором. Хто ці люди?
Перша категорія – частина пенсіонерів, які стверджують, що їм дійсно стало краще жити. Принаймні ситніше. Україна пенсію виплачує, росія також, продукти які не які в магазинах є, друзі-однодумці по лавочці поряд. Тож життя заграло новими фарбами. Точніше купюрами.
А ностальгія по радянщині почала на очах перетворюватися на реальність. Черги, трохи дефіциту, знов обмеження в пересуванні, рублі, вершкове масло імені кремля і навіть радянський прапор на головній площі міста. Хіба не щастя для деяких, кому за 70?
Сауленку самотужки довелося створювати "картинку присутності". Одномоментно на дільницю в МПК ім. Шевченка звезли "виконком", бюджетників, Z-актив. 30 хвилин театру вистачило аби закидати цими кадрами всі пропагандистські ресурси. Колаж "Бердянськ 24".
Друга категорія – колаборанти. Більшість тих, які нічого не досягли при України. Або недостатньо досягли, або й не особливо прагнули чогось досягти, але зараз вони отримали шанс без зусиль стати кимось. Щось очолити, чимало заробляти, адже окупанти відчувають дефіцит кадрів і ладні брати на посади будь-кого. Аби робив, що скажуть.
Третя категорія – «ждуни». Як виявилось, в Україні, зокрема в Бердянську, було багато людей, які роками, десятиліттями (!) чекали на росію. Уявляєте, яка сила волі, не поїхати до рф, а чекати? Ну що ж, дочекалися. От лише життя не стало як в Москві... Але вони ладні чекати далі. Кажуть же, що все налагодиться. Колись…
93%. Росіяни показують, що люди в окупації "наші". Навіть більш "наші", ніж вони самі. Вам і автомат в руки
Очевидно, що навіть без участі вищеперерахованих зрадників, результати псевдовиборів – фарс. Але навіщо такий масштабний?
А тому, що росія любить театр. Не той, що починається з вішака. А той, де "пил в очі" та гра в справедливість і чесність. І всі ті, хто добровільно взяв активну участь в, так званих, президентських виборах, підтримали цю гру, мають дуже скоро готуватись до персональних наслідків.
Поки російська система ще якось дихає, вона буде висмоктувати життя з інших. Путін викачає максимум з родючого українського півдня. Згадаємо лише: якими були останні десять років в окупованих частинах Донецької та Луганської областей. Підприємства на паузі, "Донбас-Арена" поросла травою, обстріли бойовиків, закинуті шахти, де вимушені були працювати жінки, бо чоловіки або на фронті, або переховуються від мобілізації.
Але основне: новоокуповані території – це свіжий військовий ресурс для країни-агресора. Псевдовибори та їх результати наблизили чоловіків в окупації до виконання "обов’язку перед родіной". Тож навіть ті, хто чекають ЗСУ, а можливо навіть особливо ті, хто чекають ЗСУ, тепер дуже ризикують потрапити на фронт, причому не з того боку. Бо кращий спосіб позбавитися від інакодумців, перемолоти їх на передку.
93% "підтримки" путіна... Все заради мобілізації і війни руками окупованих українців. Фото: Главком
Хоча росія ніколи особливо не переймалася своїми громадянами, про наміри зекономити власне населення свідчить так зване приєднання новоокупованих територій до південного військового округу рф. Тобто, відтепер закони про повну мобілізацію, скриту чи будь-яку іншу розповсюджуються на ТОТ також. Як і решта "законів", які забороняють думати, говорити, робити щось не за московською методичкою.
Після третіх псевдовиборів, після внесення наших земель до російської конституції, утиски бердянців стануть законними для росії. І всі, хто агітував, бігав по вулицях міста з прапорами та "правильно" підраховував голоси, максимально наблизили перспективу опинитися в болотній формі для себе, своїх дітей та онуків.
