Морський піхотинець 36 бригади 501 окремого батальйону переніс поранення, був у російському полоні, а після обміну повернувся на фронт. Цього літа Сергій Болдирєв отримав квартиру від Фонду Ріната Ахметова. Дружина військового Ганна розповіла в інтерв’ю «Бердянськ 24» історію чоловіка та поділилася емоціями від отримання власного житла.
Бердянець Сергій Болдирєв долучився до війська в 2020 році. У 2022, під час ворожого штурму, поблизу селища Мирного боєць дістав важке поранення. Побратим, також бердянець, Владислав Шкеул на руках доніс Сергія до окопу. Там чоловіку надали першу медичну допомогу, а потім евакуювали на комбінат ім. Ілліча в Маріуполі, де зробили операцію. Наприкінці квітня бердянець потрапив до російського полону.
«Почались дуже запеклі бої та повне оточення, бригада медиків передала поранених під білим прапором в Єлизаветівку. В полоні, коли його поклали на стіл та роздягнули, побачили татуювання. Комвой сказав «мы тебя сейчас убьем», а лікар каже «давайте спасем их, а они спасут наших». У полоні дуже сильно провокували та знущались, що Бердянськ уже російський», – розповіла Ганна.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, сину Ганни та Сергія не було й року. Дівчина з дитиною поїхала до матері в Токмак, але там ситуація виявилась ще гірше, ніж у Бердянську.
«Думали там буде спокійніше, але, на жаль, Токмак дуже сильно обстрілювали. Були і вуличні бої, і ракетні, ми десь місяць просиділи в підвалі. Потім, коли стихло, вирішили їхати додому, бо ні звʼязку, ні води, ні світла в Токмаку не було», – згадала дружина захисника.

Ганна знала про стан чоловіка та де його утримують. Каже, що медсестра, яка доглядала за Сергієм, передавала його листи. Захисник пробув у полоні чотири місяці. Через серйозні проблеми зі здоров’ям Сергій має інвалідність, проте все одно повернувся на передову. Нещодавно бердянець повторно склав іспит до морської піхоти.
В червні 2026 року сім’я Болдирєвих отримала квартиру від Фонду Ріната Ахметова. Дружина захисника поділилася з «Бердянськ 24» своїми емоціями.
«Ми дуже щасливі, нам досі не віриться. Це такий тягар з плеч. Ми можемо видихнути та навіть думати про розширення родини. А заощаджені гроші нарешті витрачати на подорожі, щоб він хоч трошки відволікся від пережитого», – розповіла Ганна.









