«Моя мета – нести в маси українське». Інтерв’ю з бердянською письменницею Віталіною Шевченко

На рахунку письменниці вісім виданих книжок і десятки неопублікованих віршів. Що дає авторці її ремесло, яка головна мета творів і про що останній з них читайте в інтерв’ю «Бердянськ 24».

Важкі часи змінюють все, книжки також

Філологиня, вчителька. До 2022 року Віталіна працювала заступницею директора однієї з бердянських шкіл. Також дівчина проводила мовні курси для дорослих, щоб популяризувати українську, навчити бердянців говорити правильно та красиво. А у вільний час героїня писала книжки.

Письменництво захоплювало Віталіну з дитинства. Згадує, що у 25 років відвідала одну з зустрічей бердянського об’єднання письменників. Там авторку назвали «готовою письменницею» та порадили звернутися до видавництва. Тож з 2019 року побачила світ перша книга Віталіни – збірка дитячих віршів. Загалом на рахунку бердянки вісім книжок, половина з яких поезія.

Життя «до» було сповнене творчістю та планами, Віталіна перемагала в літературних конкурсах і публікувалась у кількох виданнях. Але повномасштабне вторгнення та окупація Бердянська все змінили. Тривалий час письменниця не могла писати взагалі, а коли взялася за олівець, то її творчість помітно змінилася.

«Стала більш глибокою, в дечому більш трагічною, більш важкою.  Мабуть те, що на душі, те і виливаються в рядки на папір. Тому, звичайно, змінилася. Якоїсь безтурботності, легкості стало трішки менше. Хоча я стараюся, щоб вони не зникали зовсім із моєї літературної діяльності», – поділилася Віталіна. 

Прагне спонукати людей на добрі вчинки

Віталіна зазначила, що не прагне аби її читали мільйони. Але для неї дуже важливо залучати людей обирати українську літературу.

«Мета – просто розповідати світові про себе, показувати себе. Видавати якісну українську літературу, щоб більше читали українського контенту, зокрема друкованого. Тому, мабуть, у цьому є моя мета – нести в маси українське, автентичне наше рідне слово,  закликати до чогось величного, доброго, світлого. Привчати молоде покоління до моральних цінностей. Я пишу дитячу літературу, в кожній книзі закликаю до якихось моральних чеснот, в кожному творі завжди є висновки, які б спонукали людей робити добро», – наголосила бердянка.

Книжки як порятунок

Авторка каже, що письменництво для неї не лише хобі, це порятунок від реальності, це психотерапія.

«Писати люблю, письменництво – це моя своєрідна психотерапія, розвантаження, перемикання на якісь більш оптимістичні події.  Якщо у моєму житті трапляється щось трішки сумне та депресивне, то я намагаюсь писати. Це мене дуже рятує. Пишу про все. Починаючи від природи, пишу про рідний дім, про людей, про дітей, про наше Азовське море. Дуже люблю згадувати море, я взагалі люблю море», – зазначила бердянка.

Віталіна поділилася, що дуже сумує за рідним краєм.

«Наше місто дуже колоритне та прекрасне. Про улюблені місця годі й говорити: звісно ж наше рідне море і зараз, коли маю змогу – завжди прогуляюсь біля води. Тут – могутній Дніпро трохи нагадує море, і хоч трохи додає відчуття «рідного» Але досі себе я не відчуваю повністю вдома ніде. У серці – єдиний дім, єдина рідна сторона – Запорізький край», – зазначила бердянка.

Авторка поділилася, що ще багато дитячих віршів неопубліковані. Нещодавно Віталіна вперше стала мамою. Вона припускає, що це може спонукати її до нових дитячих книжок.

«неОстанній день»

22 серпня в Києві бердянка презентувала свою нову книгу – роман-денник «неОстанній день». Вона розповіла, про що ця проза.

«Книга про жінку, про її долю, про важке сьогодення, але і про нові відкриття, нові надбання, нові знайомства, нові надії, нові сподівання. Саме ця книга уособлює певну незламність. І головний меседж – не втрачати віру у світле майбутнє. Воно обов’язково буде», – наголосила Віталіна.

Книги немає в офлайн магазинах. Придбати її можна написавши Віталіні в соцмережах або на сайті видавництва «Час змін». Ціна примірника 350 гривень.