«Не на часі»: чому ми забороняємо собі та іншим радіти

Чи можна під час війни ходити в кафе, їхати у відпустку, купувати нові речі, танцювати і показувати це в соцмережах? А що робити, якщо чуже щастя викликає злість, біль або відчуття несправедливості?

У новому епізоді психологічного проєкту говоримо про те, чому нас часто тригерить не сама людина чи її допис, а власний біль, втрата або те, що ми самі собі забороняємо.

Розбираємо, чи повинні ми відповідати за почуття інших людей у соцмережах, де проходять особисті кордони і чому неможливо побудувати своє життя так, щоб ніколи нікого не зачепити.

Окрема тема – переживання горя. Чому немає єдиного «правильного» способу сумувати? Чому людина може посміхатися, працювати, фотографуватися і водночас переживати надзвичайно складний період?

Також говоримо про провину за хороше: чому нам здається, що відпочинок, радість або подарунок собі спочатку потрібно «заслужити», і чому під час важких часів особливо важливо не забирати одне в одного можливість жити.

«Не на часі»: чому ми забороняємо собі та іншим радіти

Подкаст «Голос Бердянська: Подолання інформаційних блокад» можна слухати на Apple Podcasts,Spotify podcastYoutube podcast

apple

youtube

spotify
  • 00:00 – «Не на часі»: чи можна радіти і показувати своє життя під час війни
  • 02:37 – Чому чуже щастя може викликати біль і злість
  • 03:20 – Тебе тригерить не людина, а твій власний біль
  • 05:13 – Як зрозуміти, яка саме втрата стоїть за тригером
  • 06:03 – Коли ми забороняємо щось собі і починаємо забороняти іншим
  • 07:03 – Соцмережі, особисті кордони і право проявлятися
  • 08:48 – Чи відповідаємо ми за реакції та почуття інших людей
  • 10:18 – Чому неможливо жити так, щоб ніколи нікого не тригерити
  • 12:36 – Фільтри сприйняття: чому хтось бачить тільки погане
  • 14:52 – Чи існує «правильний» спосіб переживати горе
  • 17:35 – Як засудження може зламати людину, яка намагається себе врятувати
  • 19:58 – Чому в складному стані особливо важливі підтримка та опора
  • 20:56 – Чому ми відчуваємо провину за хороше і намагаємося його «заслужити»
  • 23:09 – За усмішкою ми не знаємо, що насправді переживає людина
  • 23:49 – Давайте не добивати одне одного