Чому нам соромно сказати: «Я не вивожу»? Чи справді треба триматися до останнього? Чому чужий героїзм змушує нас соромитися власної втоми? Де насправді губиться наш ресурс? Чи можна дозволяти собі радіти й відпочивати, коли навколо стільки болю? І кому насправді допомагає наше постійне виснаження?
У дванадцятому епізоді психологічного подкасту «ВПОшуках дому» Анна Жук разом із психологинею Оксаною Панкратовою говорять про виснаження, відновлення та право не бути людиною, яка завжди все «вивозить». Розбираємо базові способи відновлення, шукаємо власні точки ресурсу й говоримо про те, чому радість та відпочинок — не слабкість і не привід для провини, а необхідна частина життя.
Подкаст «Голос Бердянська: Подолання інформаційних блокад» можна слухати на Apple Podcasts,Spotify podcast, Youtube podcast
- 02:09 — Маніпуляції почуттям провини: війна — це марафон, а не спринт
- 03:45 — База відновлення: сон, їжа, фізична активність
- 04:49 — Як знайти власні способи відновлення і свої точки ресурсу
- 06:09 — Кава як точка стабільності навіть в окупації
- 07:37 — «У мене немає часу»: де насправді губиться наш ресурс
- 10:07 — Чому не потрібно все «вивозити» самому
- 12:01 — Сором за щастя: чому нам здається, що зараз «не на часі» радіти
- 13:25 — Радість — це не розкіш, а фізіологічна потреба
- 15:00 — Позитивні емоції як опора: що допомагає нам триматися і йти далі
Love 
Telegram 
Youtube 
TikTok 
Twitter 
RSS