Цей матеріал – частина проєкту «Психо.Логічно», що підтримує переселенців з Бердянська та тих, хто залишився в окупації. Щастя – це не постійна усмішка. Сум – це не провина. А тривога – не ворог. Разом із коучкою Вікторією Кравчук ми дослідили, чому кожна емоція важлива, як правильно проживати сум, агресію, тривогу і чому без них ми не зможемо бути собою. Говоримо через призму дитячого мультфільму «Думками навиворіт».
Емоції – це не просто щось другорядне, що інколи з’являється. Це частина того, ким ми є. Якщо уявити людину без емоцій, ми одразу відчуваємо, що щось із нею не так.
У мультфільмі «Думками навиворіт» маленьку Райлі довго вела за собою радість – і це природно для дитинства. Нам хочеться, щоб діти були щасливими, усміхненими. Але життя змінюється. З’являються втрати, біль, розчарування. І тоді вже інші емоції – сум, тривога, страх – стають не менш важливими.

Навіщо нам сум
Коли людина щось втрачає – роботу, дім, рідну людину чи навіть картинку свого майбутнього – сум є природною відповіддю. Спроби знайти в усьому «позитив» у такі моменти виглядають дивно і часто боляче.
Печаль допомагає прожити втрату. Вона робить нас глибшими, чутливішими до себе і до інших. Без вміння сумувати людина стає емоційно закритою, чужою навіть собі – каже коучка.
У мультфільмі є сцена, яка говорить про це дуже тонко. Печаль просто сидить поруч із уявним другом Райлі. Вона не переконує його не сумувати, не тягне за руку до радості. Вона просто є поряд. І саме це дає сили.

Хто може бути поряд, коли боляче
Не кожен витримає наші емоції. Хтось буде поспішати сказати «не плач», «все буде добре». Але справжня підтримка – це коли людина залишається поруч і витримує наш біль, не намагаючись його полагодити чи заштовхати глибше.
Дітям важко обирати таких людей, а от дорослі – можуть і повинні обирати свідомо.
Що буде, якщо намагатися жити тільки в радості
Ілюзія постійного щастя веде до токсичного позитиву. Це коли людина силоміць шукає радість навіть там, де потрібно плакати.
Рано чи пізно емоції, які не знайшли виходу, вибухнуть. Життя не вкладається в одну емоцію. Нам потрібен увесь спектр, щоб бути живими – ділиться Вікторія.
Агресія: емоція, яка допомагає
Агресія – це не зло. Вона допомагає нам захищати свої межі, починати нові справи, рухатися вперед. Гнів у мультфільмі червоний і гарячий – він несе енергію для дії. Вікторія каже:
Проблема виникає там, де агресію або забороняють собі повністю, або виплескують без контролю. Люди, які не вміють проявляти агресію, часто не вміють і захищати себе.
Важливо вміти розпізнавати свої емоції ще тоді, коли вони тільки починають наростати, не чекаючи, коли все прорве. Спорт, активна діяльність, розвантаження емоцій через дію – це способи безпечно направити свою силу.

Тривога: як зробити її другом
Тривога – це не ворог. Це індикатор можливих загроз. Страх реагує на «тут і зараз», тривога – на «може статися».
Тривожні люди часто краще підготовлені. Вони продумують варіанти розвитку подій, мають план Б, встигають вжити заходів заздалегідь.
Важливо, щоб тривога не паралізувала, а стимулювала діяти. Тоді вона працює на нас, а не проти.

Як сум допомагає творчості
Без смутку світ був би біднішим. Багато великих творів народилися з суму – картини, вірші, музика. Через творчість люди передають своє пережите, і навіть через століття ми можемо відчувати емоцію митця.
Печаль відкриває глибину, вчить співчуття, допомагає об’єднуватися.
Після 24 лютого 2022 року українці дуже швидко гуртувалися, підтримували одне одного. І в основі цього була не показна радість, а спільний біль, прожитий разом.
Як безпечно проживати сум щодня
Є способи допомогти собі не захлинутися сумом. Один із них – хвилина мовчання щодня о 9 ранку. Це маленький ритуал великого значення – можливість прожити сум дозовано, з любов’ю.
Ще один спосіб – встановити собі «час для суму». Наприклад, увечері після роботи увімкнути одну сумну пісню і дозволити собі плакати стільки, скільки потрібно. Важливо дати емоціям місце й час.

Емоції – це частина нашої сили
Справжня стійкість – не в тому, щоб завжди усміхатися. І не в тому, щоб не боятися чи не сумувати. Справжня сила в тому, щоб чесно проживати все, що з нами відбувається.
Бути живими – значить дозволити собі радість, страх, сум, злість. І знати, що усе це – про тебе справжнього.

Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів