Аукціони для ЗСУ, подарунки військовому керівництву країни, спогади про рідне місто та нереалізовані плани, які чекають деокупації міста. «Бердянськ 24» поспілкувався з ковалем Олександром Шапошником і дізнався, як живе і працює митець зараз
Аукціон на 2 мільйони та подарунки Залужному з ГУР
Деякий час після виїзду з окупованого Бердянська відомий коваль жив у Запоріжжі. Після чергового обстрілу чоловік остаточно вирішив переїхати.
Спочатку були обстріли по заводах, потім почали стріляти по центру міста (Запоріжжя – ред.). Я жив якраз в центрі. Перший приліт був десь 600 метрів від мене. Я так думаю, якщо зараз ще пролетить близько, то я вже поїду. І через будинок від мене за півтора тижня прилітає. О другій годині ночі я збираюся та виїжджаю».
Олександр поїхав до «колиски українського ковальства» – Івано-Франківська, де створює нові скульптури. Серед них фігури стражників з фільму «Жива сталь». Шапошник розповів, що планує зробити всіх персонажів стрічки. З матеріалів використовує переважно металолом і частини автомобілів.
Трансформери з “Живої сталі” – один з останніх проектів коваля. Невдовзі повну колекцію велетнів презентують на фестивалі і залишать на відкритій місцевості. Фото: Інстаграм Олександра Шапошника
Я дивлюся на роботи місцевих майстрів – і я кожного разу в захваті. Яка фантазія у людей, як це виконано… Ці брами, решітки, перила – просто шедеври.
В радянські часи ковальство було заборонено. Бо вважалося мажорством, “буржуйством”. Все потрібно було робити рівно і криво одночасно. Були училища, де навчали ковалів. Але робили болти, молотки, сапи, лопати. Не більше.
Чимало робіт бердянця можна зустріти в інших містах України. Наприклад «мавки» в київському готелі «Україна». Фото: Інстаграм Олександра Шапошника
Творчість також допомагає підтримувати армію. Одну скульптуру Шапошник продав на благодійному аукціоні.
Перша «дівчина-калина», яку я зробив в Запоріжжі, зараз у Києві в музеї поки чекає свого часу на аукціон. Останню «дівчину-калину» продали (на благодійному аукціоні – ред.) за 2 млн гривень. Гроші пішли нам на допомогу (ЗСУ – ред.), наближаємо до перемоги. Багато ще дрібних (лотів – ред.) я зробив: і лампи з уламків ракет, і з гелікоптера робив. Зараз одна у мене лампа з гелікоптера МІ-8, який був збитий під Києвом, в Англії чекає свого часу на аукціоні.
Не менш цікавими були замовлення подарунків відомим на всю Україну особам.
Подарунок Залужному «пан Хаймарс», зелений такий, дуже гарний вийшов. Він на 90% зроблений з артефактів війни. Для ГУР сова вийшла гарна, герб непоганий.
Презенти одним з найбільш поважним українцям прямо зараз. Фото: Інстаграм Олександра Шапошника
Сниться «Азовський» хліб
Коваль поділився, що як і більшості бердянців, йому не вистачає моря.
Кожен бердянець щодня бачив море. Десь далеко, десь близько. Кожен день бачив море, а тут я не бачу. Немає моря і це погано. Я не знаю, якийсь психологічний стан чи просто подихати цим повітрям морським… Я був у Запоріжжі, приїжджав на Дніпро. Не той запах, не те. Хочеться подихати йодом, морем нашим солоним.
Олександр зізнався, що повертається до Бердянська у снах.
Мені вже 4-5 разів снилося, що їв бердянський «Азовський» хліб і плакав. І ще був сон такий, що я прийшов у свою майстерню, а там брудно та був сніг. Мені це запам’яталося.
В Івано-Франківську є локація, з якої місто нагадує Бердянськ зверху. І, принаймні, один ввічливій безкоштовний гід… Скріншот “Бердянськ 24”
Сумуючи за рідним містом, коваль навіть повторив одну зі своїх скульптур. Так з’явився другий «примарний вершник», репліка мотоцикла, який зараз стоїть біля Приморської площі.
У мене забрали у Бердянську майстерню, у мене забрали училище, у мене забрали все, але вони (російські окупанти – ред.) не забрали у мене тільки досвід. А досвід, я вже зрозумів, це найголовніше, що є.
Про невтілені ідеї та плани після деокупації Бердянська
Однією з візитівок курортного Бердянська свого часу стала «Алея ковалів», автором робіт на якій був Олександр Шапошник. Він згадує, що іноді люди спеціально приїздили до Бердянська, щоб подивитися ковані скульптури. Митець поділився ідеями, які через повномасштабне вторгнення так і залишилися лише малюнками на папері.
Хотів зробити якогось єдинорога з дроту, пару кульбаб і ще пару фей. Казкова така частина алеї була б там. На “Азмолі” цікаві лавки у вигляді автомобілів. І там у мене вже були малюнки: Фольксваген «жук», пікап якийсь, де можна було б сісти. Виглядали на малюнку суперово, а в металі було б ще краще. І ще в центрі міста хотіли зробити якісь гойдалки казкові.
Правильний правопис міста “Бердянськ”. Відновимо. Фото: Акцент
Олександр розповів, що по поверненню в деокупований Бердянськ в першу чергу піде «мочити ноги в морі в будь-яку погоду» і зробить ще дещо важливе.
Ну треба тепер м’який знак відтворити на в`їзді в місто. Це перше, що треба буде зробити. Бо його ж зрізали. Це я робив м’який знак. А потім ще відновлю щит у сквері “Небесної сотні”.
Повна відеоверсія інтерв`ю з Олександром Шапошником: