Чому переселенцям досі доводиться виправдовуватися за те, що вони втратили свій дім? Чому людям легше звинуватити, ніж спробувати зрозуміти? Звідки беруться упередження до ВПО — і чому вони болять навіть через роки? Чому ті, хто найбільше допомагає іншим, часто першими залишаються без сил? Де проходить межа між турботою про інших і втратою себе? Як навчитися відмовляти без почуття провини?
В одинадцятому епізоді психологічного подкасту «ВПОшуках дому» Анна Жук разом із психологинею Оксаною Панкратовою говорять про те, з чим багато переселенців стикаються після виїзду, але про що рідко говорять уголос.
Це розмова про гідність, межі, турботу про себе і право не доводити нікому, що твій біль справжній.
Подкаст «Голос Бердянська: Подолання інформаційних блокад» можна слухати на Apple Podcasts,Spotify podcast, Youtube podcast
- 00:15 — Чому після переїзду багато ВПО почуваються не лише втраченими, а й відкинутими
- 01:44 — «Від вас одні проблеми». З якими упередженнями стикаються переселенці
- 03:40 — Чому людям легше звинуватити, ніж поспівчувати
- 04:55 — Чому переселенців 2014 року так довго не хотіли чути
- 07:04 — Чому важливо визнавати свої помилки, а не повторювати їх
- 07:30 — Упередження до переселенців: місце проживання, спосіб життя, зовнішність
- 08:05 — Україна досі вчиться жити з найбільшою хвилею внутрішнього переселення
- 10:28 — Допомога іншим стала способом життя. Як не загубити себе?
- 12:01 — Чи можна підтримувати інших і не вигоріти самому?
- 13:08 — Чому турботу про себе ми досі називаємо егоїзмом
- 13:43 — Як зрозуміти, що твій внутрішній ресурс закінчився
- 16:05 — Відновлення — не нагорода, а фізична потреба
- 17:05 — Чому допомогу іншим потрібно починати із себе
- 17:50 — Наших батьків учили жити для інших. Чи можемо ми обрати інакше?
- 18:55 — Як навчитися говорити «ні» без почуття провини













