Відео про бердянців

Вже два роки як Олександра Дєдушева вчиться жити без чоловіка – бердянця та військового Юрія Дєдушева, який боронив країну на Запорізькому напрямку. Він вірив, що одного дня звільнить рідне місто та дійде до Криму. На жаль, не судилося. Та попри величезну втрату, його дружина з синами досі несе в собі віру в деокупацію та світлі спогади про коханого чоловіка. Александра назавди запам’ятає чоловіка своєю найбільшою підтримкою та опорою. І поки житиме спогад про Юрія, житиме і сам Юрій.

У квітні 2022 року Катерина Мінчук з 11-річним сином виїхала з окупованого Бердянська в останньому евакуаційному автобусі. 12 годин дороги, 17 блокпостів і повна невідомість попереду.

Ію`Стихійна – поетка з Бердянська, яка після початку повномасштабної війни опинилася у Сакартвело.

Юлія Пчолкіна знає, що таке починати життя спочатку. У 2014 році вона залишила Донецьк, а у 2022 – Бердянськ, втративши дім, бізнес і все, що будувала роками.

Олександр (ім’я змінено з метою безпеки) – бердянець та військовий. З перших днів війни чоловік воює на донецькому напрямку. За час війни він стикнувся з розчаруванням, втратою дому та близьких побратимів, завдяки одному він взагалі досі має життя. Про все це Олександр розповів «Бердянськ 24» в інтервʼю.

Анна живе в Запоріжжі, але не втрачає надії, що одного дня знову повернеться в український Бердянськ. Дівчині довелось виїхати в перший день, бо знала – за нею прийдуть, оскільки вона готова ОСББ. Але серце й досі болить, бо там залишився її дім, бабусина могила та багато щасливих спогадів.

Війна змінила не лише розпорядок життя, а й зробила нас вразливими до мрій і планів.

Прощання з батьками, складний виїзд з окупації, створення нового життя в Києві. Наталя каже, що зараз має і роботу, і живе в місті, про яке колись мріяла, а поряд з нею діти. Але щасливою себе не відчуває.

Як працювати в умовах війни, коли тіло й розум виснажені? У розмові з психологинею Наталею Бубновою говорили про життя на межі виснаження.

Ольга Гуренко жила в Бердянську, була першою проректоркою в БДПУ, будувала плани, але сталася окупація рідного міста. Жінка точно знала, що не залишиться жити під російським чоботом, тому прийняла рішення виїхати сама та вивезти університет. Нині Ольга проживає в місті Південному, що на Одещині, дистанційно працює в університеті та багато їзде по конференціях. Про її професійне та особисте життя дивіться у відео.