Відео про бердянців

В свої 19 років бердянець Арсеній Лісіхун вже викладає історію в школі, мріє стати політологом та впливати на політичне життя країни. Хлопець також прагне, щоб основи політології викладали в школі. Він вірить, що ми самі можемо впливати на хід історії та сподівається, що цього разу українці переможуть російську навалу. І колись обов`язково повернемо собі Бердянськ, та лише дипломатичним шляхом. Детальніше про Арсенія дивіться в відео.

Діана збиралася переїхати жити до Бердянська, але не встигла, бо почалась війна. Каже, а 2021 році батько купив там квартиру і переїхав.

Чоловік Аліни потрапив в полон ще в 2022-му році. Донині рідні борються за його звільнення. Дівчина каже, що не раз говорила з чоловіком по телефону, навіть планувала їхати до нього особисто, але її повернули додому. Залишається лише продовжувати ходити на мітинги та вірити, що одного дня її чоловіка обміняють. Ну а поки дівчина продовжує будувати життя в місті недалеко від Києва, виховувати двох дітей та вірно чекати чоловіка.

За ці 4 роки повномасштабної війни життя бердянки Анастасії змінилося кардинально. Окрім болісних втрат рідного міста та дому, дівчина все ж багато чого здобула - нова креативна робота, створення родини, введення блогу, хобі та безліч амбіцій. Дівчина швидко адаптувалась та знайшла смисли, які допомагають їй рухатись далі. Про це та інше дивіться в нашому матеріалі.

Художник Володимир Жарков любив подорожувати. Особливо, на ровері. Але жити десь поза рідним Бердянськом, де пройшло 50 років його життя – не планував.

Чоловік зустрів повномасштабну війну на фронті, боронив Маріуполь і околиці. Вийшов у полон, в якому пробув понад три роки. Про знущання в Мордовії та життя після повернення дивіться в інтерв'ю «Бердянськ 24»

Бердянка Катерина Кучумова переїхала з Бердянська в Київ на навчання, але планувала повернутися та працювати в рідному місті. Жити за кордоном ніколи не хотіла, але війна вирішило за неї. Спочатку жила в Грузії, потім в Німеччині і нарешті в Іспанії. Там дівчина проводить тренування для українок, дітей та пише разом з хлопцем пісні. І все ж вірить, що одного дня повернеться додому.

Андрій Гадючко понад десять років створював прикраси у Приморську та Бердянську. Війна змусила його залишити дві майстерні й почати все з нуля у Дніпрі. Без обладнання і з поламаним інструментом він відновив роботу завдяки власним рукам і підтримці клієнтів. Сьогодні його вироби замовляють не лише в Україні, а й у США та Європі. Це історія майстра, який довів, що навіть у найтемніші часи можна творити красу.

Вже два роки як Олександра Дєдушева вчиться жити без чоловіка – бердянця та військового Юрія Дєдушева, який боронив країну на Запорізькому напрямку. Він вірив, що одного дня звільнить рідне місто та дійде до Криму. На жаль, не судилося. Та попри величезну втрату, його дружина з синами досі несе в собі віру в деокупацію та світлі спогади про коханого чоловіка. Александра назавди запам’ятає чоловіка своєю найбільшою підтримкою та опорою. І поки житиме спогад про Юрія, житиме і сам Юрій.

У квітні 2022 року Катерина Мінчук з 11-річним сином виїхала з окупованого Бердянська в останньому евакуаційному автобусі. 12 годин дороги, 17 блокпостів і повна невідомість попереду.