Вижив у свій 20 день народження. Історія бердянця Ігоря, в будинок якого прилетіла російська ракета

Бердянець понад рік прожив в окупації. Перед повноліттям у хлопця було два варіанта: залишатися у рідному місті й отримувати російські документи або виїжджати. Ігор обрав Україну. Про історію Ігоря «Бердянськ 24» дізнався з матеріалу Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

«Громадянином російської федерації я не хотів бути. Язик у мене гострий: якщо на мене починають тиснути, то не мовчатиму. Особливо коли це російські військові чіпляються. Я розумів, що довго на волі там не протримаюся зі своїми поглядами. Тому ухвалив рішення виїхати», – каже Ігор.

Хлопець довго адаптувався до нових реалій життя, мав проблеми із соціалізацією. Згодом він став учасником пілотного проєкту «Молодь обирає Україну» від Фонду Ріната Ахметова спільно з Офісом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Міністерством молоді та спорту України. Програма допомагає адаптуватися та визначитися з професійним шляхом молоді віком 18–23 років, які виїхали з ТОТ.

24 травня 2026 року у Ігоря подвійний день народження. Йому виповнилось 20 років і він вижив під час прямого влучання російської ракети в будинок. Тоді поблизу станції метро «Лук’янівська» в Києві був приліт по багатоповерхівці, в якій жив бердянець.

Ігор чув, як російська ракета летіла зовсім поруч, а потім здригнувся будинок. За мить частина багатоповерхівки обвалилася. Сховавшись у ванній, хлопець викликав рятувальників. Коли стало зрозуміло, що залишатися у квартирі небезпечно, Ігор почав вибиратися сам. Виламав пошкоджені двері та вибіг на вулицю крізь уламки скла та бетону.

«Я думав, що це мій останній день народження. Спочатку я був босоніж. Я бачу, що двері наполовину зігнуті та буквально центральна квартира там горить. Там просто вогонь. Як з’ясувалося пізніше, там взагалі нічого немає. Там просто порожнеча. Там навіть фундаменту немає», – пригадує хлопець.

Сьогодні хлопець будує плани на майбутнє: хоче розвиватися в ІТ-сфері, знайти стабільну роботу та створювати власні проєкти. Каже, що після всього пережитого цінує можливість жити далі й що важливо не здаватися.