Яким для бердянців був 2025? Добірка головних подій року, що минає

Час повертати борги

2025 рік розпочався з комунальних суперечок у судах. «Запоріжжяелектропостачання» вимагало 16 мільйонів боргу у «Бердянськводоканала». Цікаво, що заборгованість утворилася у період з 2022 до 2023 року під час окупації Бердянська. Наприкінці минулого року Запорізький суд постановив бердянське підприємство виплатити борг, апеляцію відхилили.

Водночас підприємство «Нафтогаз» судилося з «Бердянською тепломережею». З КП вимагали сплатити 74 мільйони гривень боргу. Станом на грудень 2025 року розгляд судової справи припинили без рішення.

Також в комунальну пастку потрапив Бердянський відділ освіти. За рішенням Господарського суду Запорізької області, він мав погасити понад 366,5 тисяч гривень боргу за газопостачання.

Наразі з усіх вище перелічених підприємств працює лише відділ освіти, але і той без власних приміщень. Однак, ані окупація міста, ані припинення фактичної роботи не врятувало установи від судових тяжб.

Азовське море тихо помирає?

Влітку 2025 року у Чорному морі сталася аварія двох російських танкерів. Цього разу дії рф стали небезпечно шкідливими не лише для людей, а й для природи. Забруднення досягло Азовського моря, зокрема берегів Бердянська. Попри показове очищення піску від залишків мазуту, які виносило море, на пляжі знаходили мертвих дельфінів. А попри заяви окупаційної влади про безпечність вживання риби, екологи наголошують, що наслідки воєнних дій, зруйнування Каховської ГЕС і витік мазуту зробили українські моря небезпечними для людини.

Тим часом російські екологи підтвердили, що солоність Азовського моря підвищується та може досягти рівня Чорного. Отже, бердянська водойма вже ніколи не буде такою, як до війни.

Страшне вбивство

Подія, яка у 2025 році сколихнула все місто – в Бердянську знайшли вбитою 7-річну дівчинку. В злочині звинуватили місцеву підлітку, яка начебто наслідувала російського маніяка. Попри закриття справи, історія залишається загадковою та найбільш трагічною цього року.

Нове керівництво

2025 можна сміливо назвати роком кадрових змін. В травні в окупованому Бердянську звільнився колаборант Олександр Сауленко, який був там за мера. Замість нього призначили Андрія Ковганка – близького друга гауляйтера Євгена Балицького.

Змінилось цього року й керівництво Бердянської міської військової адміністрації. Нагадаємо, Вікторію Галіціну звільнили восени 2024 року та лише у вересні 2025 президент України Володимир Зеленський призначив нового голову. Ним став Микола Матвієнко, який весь цей час виконував обов’язки начальника БМВА.

Також військову адміністрацію сусіднього Приморська замість Світлани Македонської тепер очолює Олександр Кошелевич.

Нереалізовані плани окупантів

Не новина, але подія. Окупаційна влада відмовилась від ідеї перенести залізницю з головної набережної в мікрорайон Ліски. Тимчасово чи назавжди невідомо, але поки ця ідея залишається ще одним гучним нереалізованим планом окупантів, так само як і перенесення автовокзалу.

Нові перепони для бердянців

Новина, яка здається закономірним і логічним рішенням для Європи, але стала особистою трагедією для частини бердянців – Польща закрила в’їзд українцям без біометрії. Зараз для виїзду з окупації ті, у кого немає закордонного паспорта або він старого зразка, залишаються відкритими Грузія, Туреччина, Єгипет тощо. Вже там треба звертатися до українського посольства, отримувати закордонний біометричний паспорт і лише потім можливо потрапити до Європи та, власне, підконтрольної частини України. Також залишається відкритим пункт пропуску Мокрани-Доманово між Україною та Білоруссю. Для його перетину закордонний паспорт не потрібен.

Подія 2025 року, яка показала, що росія порушує правила, навіть якщо сама їх встановила. Окупанти скоротили термін для оформлення житла. Бердянці мають 7 місяців, щоб внести нерухомість до росреєстра, інакше ризикують лишитися житла. Окупанти вже давно визнають «безгоспними» будинки, квартири та офіси жителів Бердянська та району, які виїхали з ТОТ. Це рішення лише чергова спроба росії узаконити свій терор.

Інформаційна бульбашка

Найбільш масштабне будівництво 2025 року – окупанти в Бердянську звели 100-метрову телевежу, щоб покривати своїм сигналом ще більшу територію. Водночас російська влада заборонила використання українських супутникових тарілок «Гориничів». Всі жителі ТОТ зобов’язані їх демонтувати, натомість їм пропонують встановити тарілки «Русский мир». Інформаційне коло все вужче стискається над людьми в Бердянську. Українські радіо та телебачення не ловлять, сайти з доменом UA заблоковані, а деякі соцмережі заборонені. Чи не єдиним джерелом зв’язку з зовнішнім світом за межами інформаційної бульбашки, залишаються месенджери, зокрема Телеграм-канали.

Бердянські Люди

2025 рік був багатим на гарні відкриття. В прямому сенсі слова. Цього року двоє бердянців відкрили реабілітаційні центри. В Запоріжжі з’явилося місце для реабілітації цивільних полонених. Його засновник Азат Азатян сам побував у російській неволі, тому добре знає, чому важливо не залишати людину сам на сам після перенесених тортур.

Інший бердянець Олександр Вялих разом з друзями заснував проєкт реабілітації військових у Броварах. Команда поділилась, що наступного року планують відкрити ще один в Києві та розширитися до мережі по всій країні.

Ветеран війни, активіст з Бердянська Андрій Маджаров виступив у Європарламенті. Чоловік дійшов туди пішки через кілька країн, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до війни в Україні. Бердянець попросив наших партнерів не покидати підтримку та пояснив, чому так важливо допомагати Україні в боротьбі з росією.

Комунальний колапс

2025 був для бердянців черговим роком випробувань. В місті регулярно спостерігалися перебої з електрикою, нестабільний інтернет, на заправках зникало пальне, а проблема водопостачання так і залишилась критичною. Хоч окупанти й зробили кілька свердловин, почистили Берду, але їм довелося визнати, що ситуація з водопостачанням критична. Отже, у 2026 бердянцям доведеться так само жити від відключення до відключення.

Тим часом на підконтрольній Україні території ми зустрічали звільнених з російського полону захисників з Бердянська та проводжали тих, хто поліг на полі боя. Редакція «Бердянськ 24» повідомляла про головні події окупованого міста та розповідала історії земляків, які наважились почати життя з нуля на нових місцях. Ми писали про творчі та спортивні перемоги, разом з вами сварилися на місцеву владу, розповідали про особливості евакуації з ТОТ і роз’яснювали законодавчі зміни для ВПО. В наступному, 2026 році, наша команда продовжить писати та знімати для вас, щоб ви першими дізнавалися про життя Бердянська та бердянців. До зустрічі у 2026 році на «Бердянськ 24».

Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.