«Залишатися в окупації – це самогубство», але все більше людей намагаються туди повернутися. Волонтери про шлях до Бердянська та звідти

Дорога додому або що чекає в Шереметьєво?

Потрапити до окупованого Бердянська надскладно – діляться досвідом українці та підтверджують волонтери. Без російського паспорта шлях лежить через аеропорт Шереметьєво, з перевірками та співбесідами від російських спецслужб. Волонтер з нашого міста, який безоплатно допомагає людям виїхати з ТОТ і прифронтових територій, Юлій Бердянський каже, що велику увагу під час фільтрації приділяють телефонам.

«Наприклад, якщо у вас новий телефон і там немає якихсь записів, дзвінків, то це 90% відмови. Тобто вам вже не довіряють, ви вже шпигун, тобто ви вже не заїдете. Якщо у вас знайшли, на дай Боже, десь в телефоні якийсь лайк проти росії, на дай Боже, в телефоні є якісь номери військових або задонатили на військових, маєте родичів військових, то це відмова та декілька годин допиту. Раніше ставили (заборону на в’їзд до рф – ред.) до кінця СВО, зараз ставлять на 20, 30, 50 років. Переважно маріупольцям. У чому сенс? Коли вони відмовляють у в’їзді, звісно, житло визнається за росією», – пояснив волонтер.

Втім, іноді окупанти ідуть на поступки. Якщо це їм вигідно.

«Нещодавно була така ситуація, жінці відмовили, а коли сказала, що вона лікар, у неї там троє пацієнтів важких, то одразу передивилися і дали дозвіл. Тобто вони спеціалістів, якихось фахівців у галузі енергетики, забирають, якщо вони будуть працювати на них», – зазначив бердянець.

Він підтвердив, що чимало людей хочуть повернутися на ТОТ, бо не знайшли можливості утримувати себе на підконтрольній території України. Люди готові пожертвувати свободою заради власного дому та змоги прогодувати сім’ю.

«Коли влада відмінила ті самі 2000 ВПО… я, як інвалід другої групи, маю пенсію 2 310, з ВПО 5000 наразі отримую. Але скажіть, будь ласка, чи можна в нашому світі за 5000 винайняти житло, їсти, ще й лікуватися? Ну практично неможливо. Коли забрали ті гроші, люди просто не змогли оплачувати житло. Люди вимушені були або йти жити кудись на смітник та сидіти з протягнутою рукою біля церкви, або повернутися додому, де у них хоча б є житло. Розумієте? Вони там дров назбирали, щось виростили, але хоча б дітей протягнули», – наголосив бердянець.

Організація HUMANITY, яка безкоштовно вивозить людей з ТОТ, не допомагає потрапити до окупації. Втім її співзасновник Стефан Воронцов запевняє, що звернень від охочих повернутися додому стає дедалі більше.

«Це трошки лякає, бо люди пишуть, що не прижилися в Україні, їм нема що робити, вони у відчаї. Умовно, люди в першу хвилю виїжджали, думали, що це закінчиться, це не закінчилося, вони себе не знайшли, хочуть повернутися, бо там (в окупації – ред.) хоча б щось є», – зауважив волонтер.

Окупація-свобода-окупація

Юлій Бердянський наголосив, що в окупованому місті залишилось багато свідомих українців, яких «тримають» там зокрема літні родичі чи люди з інвалідністю. Стефан Воронцов зазначив, що люди в окупації перебувають у стані відчаю та агонії. Тому з ними обов’язково треба підтримувати контакт, щоб вони не почували себе покинутими.

«Головне підтримувати діалог з людьми, які знаходяться в окупації. Інформаційна бульбашка може давати хибну картину. Українські люди, підтримка України на тимчасово купованих територіях залишається, ми маємо про це говорити. Окупація – це тимчасова історія, щоб врятуватися краще виїхати. Залишатися в окупації частково самогубство. Тому виїхати – це врятуватися. Знайти якось житло, хоча б тимчасово почати життя з нуля – це все можливо. Важче літнім, звісно. Але треба якось допомагати людям, які залишилися, не впадати у відчай», – наголосив Стефан.

Часто бердянці виїжджають на підконтрольну територію тимчасово – щоб вирішити витання з виплатами, купити ліки та побачити близьких, а потім повертаються додому.

«Бувають випадки, коли люди перетинають кордон, аби продовжити пенсію, розблокувати банківську картку, придбати тут якісь ліки. Доходить до того, що можна, наприклад, перемолоти декілька кілограмів ліків, покласти в упаковку з написом борошно та доправляти до окупації. Коли люди повертаються, я раджу, щоб вони на Україну гнали, поясняли, що вони їздили лише документи оформити, щось придбати, когось провідати та повертаються. Більш-менш до них менше уваги (від російських спецслужб і прикордонників – ред.)», – зазначив Юлій Бердянський.

Виїзд для людей з інвалідністю

Але і виїхати з окупації стає дедалі важче. Польща, Латвія, Литва  не пропускають людей з протермінованими українськими закордонними паспортами. Оптимальним шляхом залишається пункт пропуску між Україною та Білоруссю з пішим переходом кордону.

Волонтер з Бердянська Юлій розповів, що допомагає виїхати з окупації всім: і стареньким, і людям з інвалідністю, і навіть чоловікам призовного віку.

«Знаходимо інвалідні візки, є супровід. В дорозі обов’язково буде якийсь готель, де можна перепочити, перекусити, покупатися. Потім, коли вже виїжджають (з Білорусі – ред.), там півтора кілометра ґрунтової траси, це сіра зона, немає можливості людей супроводжувати. Саме для цього інвалідні візки, щоб людина, яка важко пересувається, могла півтора кілометра їхати. Наші прикордонники заздалегідь попереджені, вони по максимуму підходять (до лінії кордону – ред.), метрів 100 можуть підійти, а далі стріляють. Коли туди їх вже привозять, вже там чекає жовто-блакитний намет, волонтери надають допомогу, вивозять у безпечне місце та доставляють куди людині треба. Якщо нікуди, то до тимчасового місця розташування, а потім ми шукаємо довготривалі», – розповів волонтер.

Виїзд з ТОТ як втеча від мобілізації

За словами Юлія, все частіше з окупації хочуть виїхати хлопці 20+ років. Парубки намагаються врятуватись від російської мобілізації.

«Я давно казав, бажаєте знати, що буде в Бердянську, подивіться на Донецьк, Луганськ. Там не залишилось чоловічого населення. Зараз їх там всіх збирають, кажуть, ви будете охороняти блокпости, а потім привозять сюди (на фронт – ред.), причіпляють кайданками та кажуть, тепер тут ваш блокпост. Те саме чекає на Бердянськ», – запевнив Юлій.

Він повідомив, що поки виїхати з окупації можуть всі чоловіки, але багато залежить від зміни на пропускному пункті між ТОТ України та росією. З так званих ДНР і ЛНР чоловіків уже не випускають.

Стефан Воронцов розповів нам, що умови виїзду через КПП в Новоазовську стають дедалі суворіше. Він зазначив, що зараз волонтери пробують вивозити людей через інші пункти пропуску в Луганській і Донецькій областях. Стефан підтвердив, що виїзд молодих чоловіків стає складніше.

«Більше почали вручати повістки при отриманні паспорту, навіть якщо давно його отримали, то приходять повістки на пошту. Люди можуть навіть не знати, що вона їм прийшла, бо живуть не за місцем прописки, наприклад. Але через те, що повістка вважається надісланою, вони вже не можуть виїхати з окупації, бо є військовозобов’язаними. Фіксуємо зараз збільшення запитів саме від чоловіків. Новини щодо тисячі мобілізованих в окупації не вкид, це правда, вона робиться тихесенько, але активно. Стоїш на обліку чи не стоїш, отримав повістку чи ні, виїхати все ж таки можна. Залежить навіть від регіону, де ця людина знаходиться, який документ вона отримала, коли вона отримала цю повістку. Бажано, якщо отримали повістку, одразу писати волонтерам або перевіреним перевізникам і виїжджати. Бо там є термін два тижні від отримання повістки до часу, коли треба явитися (прийти до військкомату – ред.). І після цього виїзд уже заборонений», – пояснив Стефан. 

Проблеми з документами не перепона

Волонтер зазначив, що якщо у людини немає актуального українського закордонного паспорта, можна по російському виїхати до Вірменії чи Туреччини. А вже там в нашому консульстві оформлювати документ для подальної поїздки в Європу

Дуже багато запитів від людей, які не мають навіть внутрішнього українського паспорта, бо досягли повноліття вже під час окупації. Волонтери Хуманіті допомагають зробити документи, щоб з’явилася можливість виїхати з ТОТ. Втім, якщо у вас не була вчасно вклеєна фотографія чи не оновлено біометричний паспорт, доведеться затриматися в Білорусі.

«Треба обов’язково робити посвідчення на повернення. Це так званий білий паспорт –тимчасовий документ, який підтверджує, що ви громадянин України. Він робиться в представництві консульства в Мінську та дає можливість повернутися до України. Він дійсний місяць–два, здається. І його теж можна зробити, наприклад, якщо у вас немає взагалі українського паспорта, ніякого, на руках фізично, але є ксерокопія чи свідоцтво про народження. Пункт (пункт пропуску Мокрани-Доманово – ред.) працює, більше жодних не існує. Тобто, щоб з окупації виїхати в Україну, треба об’їжджати всю росію і вже з рф заїхати в Білорусь, а звідти в Україну. Він працює стабільно, краще за все йти зранку», – пояснив Стефан.

Куди звертатися за консультаціцєю щодо виїзду та для запису?

• Інстаграм організації HUMANITY
• Нік в Телеграм: @HUMANITY_ASK2
• Фейсбук волонтера Юлія Бердянського

Виїхати з окупації можна. Водлонтери розповіли про дорогу з ТОТ і можливість повернення туди