Прощання з батьками, складний виїзд з окупації, створення нового життя в Києві. Наталя каже, що зараз має і роботу, і живе в місті, про яке колись мріяла, а поряд з нею діти. Але щасливою себе не відчуває.
Бо її щастя можливе лише в Бердянську, де пройшло її дитинства та юність, де вона будувала спокійне життя, створила родину, мала професійне зростання.
Але росія все це забрала.
Впала на коліна і почала цілувати землю – бердянка Наталя Гумен про свій досвід війни
- 0:00 – Інтро
- 0:02 – про стабільність, але відсутність щастя
- 1:45 – складне рішення про виїзд
- 2:15 – прощання з батьками
- 2:55 – діяльність в Бердянську
- 3:55 – попередження від росіян та переховування
- 5:25 – виїзд з Бердянська
- 6:05 – щоденник
- 7:33 – вірш
- 8:48 – що для Наталі означає Бердянськ?
- 10:35 – про повернення міста
- 11:08 – про ідентичність
- 11:50 – звернення до бердянців