За словами Тетяни, її сина Даміана разом із другом окупанти планують судити за статтею кримінального кодексу рф «терористичний акт», справу вже передали до Ростова-на-Дону.
«Вперше його затримали ще торік 24 травня: під’їхали машинами та забрали прямо з дому. І так його тримали майже місяць — до 22 червня. Окупанти знімали його на відео, обзивали «нацистом», «фашистом» та катували», — розповідає мама Даміана.
Весь цей час хлопець знаходився в місцевому відділенні поліції окупованого Бердянська. Варто зазначити, в лютому цього року російські спецслужби повідомляли, що затримали в Бердянську групу молодих чоловіків, яким приписували найгучніші диверсії в регіоні. Керівником групи «визначили» саме Даміана. Тоді на відео, яке розповсюдили окупанти, йшлося про те, що хлопець начебто завербований до співпраці з ЗСУ власною матір’ю. Жінка досі не може збагнути, як рашисти фактично «приліпили» її до просто знайомих людей, як до спільників.
«Я не можу збагнути ані логіки, ані причинно-наслідкових зв’язків усієї теорії росіян. У їх справі фігурує чоловік, на ім’я Андрій. Знайома з ним, бо всі колись мешкали в одному місті, а наші діти ходили разом на курси англійської мови. Та ми вже давно не мешкаємо в Бердянську, тож Андрія я давно не бачила й не знаю, щиро кажучи, чим він займається чи займався. Мій син свого часу виїхав до Запоріжжя, згодом до Харкова. Потім я переїхала до сина, з 2018 року не мешкаю у Бердянську. Чому вони нас, так усіх об’єднали в своїй «кримінальній» справі, — гадки не маю, може так просто було зручно», — припускає Тетяна.
Є у Тетяни й інші припущення. Один із затриманих по цій «справі» — правоохоронець, можливо у такий спосіб його колишні колеги колаборанти мстять. А оскільки вони були знайомі з Тетяною, то і її причепили. Також жінка припускає, що причиною усіх бід міг стати колишній тренер Даміана з вітрильного спорту Олег Дрянев.
Олег Дрянев
«У сина колись був тренер з військової справи в клубі «Юний друг прикордонника». Даміан займався там з першого класу, згодом пішов до ліцею та мав намір присвятити своє життя військовій справі. А його тренер став зрадником. Знаю, що він надав росіянам списки, тих всіх хлопців, які ходили до нього.Тільки скажу, що «загребли» з цього колективу не лише мого сина, — каже пані Тетяна.
Після здобуття повної середньої освіти Даміан навчався у військовому ліцеї Запоріжжя, згодом у Харкові. Втім, зі слів мами, він не довчився, у Харкові пройшов строкову службу, далі повернувся до рідного міста. На момент повномасштабного вторгнення, знаходився в Бердянську та був цивільним — стояв на військовому обліку.
Пані Тетяна висловлює здогадки, що саме військовий облік та зрада колишніх друзів стали причиною усього, що зараз відбувається з її сином.
«У справі фігурує троє чоловіків: мій Даміан, його друг Артур, з яким мій син дійсно дружив з дитинства та ще один чоловік, про якого я вперше чую, припускаю, що мій син теж його не знає. Яким чином росіяни поєднали їх разом в одній справі, не знаю», — питає у себе мати полоненого.
Вдруге Даміана затримали 16 листопада торік.
«Ми з сином поспілкувалися зранку і десь через дві години він вже був недоступний. Я цілий день дзвонила йому до ранку 17 листопада допоки мені не задзвонили фсбешники», — пригадує мама Даміана.
Саме тоді жінка дізналася, як монтують фальшиві відео на практиці.
«Відео, які росіяни поширили в лютому не мають нічого спільного з реальністю. На відео момент затримання мого сина разом з Артуром: насправді це було не так. Насправді мого сина затримали на вул. Маяковського і там зовсім інші будинки, а Артур на той час мешкав в другому кінці нашого міста. Багато чого не сходиться. Показували також катування, не знаю як взагалі він це все витримав — каже Тетяна.
За словами матері хлопця, коли Даміан вийшов вперше з полону то схуд на 10 кг за місяць, адже майже нічого не їв і був катованим. Все, що він хотів робити після цього — так це виїхати, запевняє пані Тетяна.
«Даміан намагався знайти зв’язки, дзвонив, шукав та дізнавався про таємні шляхи. Проте він розумів, що це буде квиток лише в один кінець» — пригадує жінка.
Після другого затримання його матір зверталась до всіх: писала до Червоного хреста, правоохоронних органів тощо. У відповідь — лише констатація — він у полоні і все. Тож наразі безпорадна мати сподівається на диво та те, що розголос бодай врятує життя її сина.
