Традиційні методи виробництва лікерів

Середньовічні алхіміки в процесі метафізичних та хімічних вправ випадково винайшли алкогольний напій, який тішить людство вже кілька століть. Йдеться про солодкі лікери.

Секрети назв напоїв

Заголовний напис на етикетці пляшки лікеру може представляти торгову марку, наприклад: Бейліс або Гранд Марніє. Часто назва пов’язана з місцевістю, де почали готувати напій, зокрема: Шартрез — гірська гряда в Альпах, а Кюрасао — острів на Карибах. Іноді найменування лікеру зумовлене його смаком: так сталося з популярним в Україні Амаретто, що перекладається з італійської як гіркуватий.

Місцем появи цього алкоголю вважають район Саронно в Ломбардії. Прославився напій унікальним солодко-ванільним з гіркотою смаком. Обов’язкові інгредієнти Amaretto — це мигдаль та м’якота абрикосових кісточок. Відсотковий вміст спирту в продукті становить від 21% до 30%, частка цукру — 30 г на літр.

Шість технологічних етапів

Методика отримання лікерів складається з таких послідовних стадій:

  1. підбір основи;
  2. додавання ароматів;
  3. підсолоджування;
  4. витримування;
  5. очищення та купажування;
  6. розподіл у тару.

Способи виготовлення іноді відрізняються в деталях залежно від корпоративних традицій виробника. Українські любителі лікерів можуть замовити напої найпопулярніших марок в інтернет-магазині Maudau.

Основа напою та його ароматизація

Здебільшого як базу для лікерів вибирають один з двох варіантів:

  1. Ректифікований етанол. Винний спирт багаторазової перегонки без домішок, з нейтральним смаком та запахом, міцністю до 96%.
  2. Відформатований алкогольний напій. Найчастіше використовують віскі та бренді.

Ароматизація, яка наділяє лікер найбільш яскравими ознаками, може здійснюватися такими способами:

  1. Настоювання. В основу напою поміщають свіжі фрукти, ягоди, рослини на період від 3–4 днів до кількох місяців.
  2. Дистиляція. Основу, настояну на інгредієнтах, пропускають через перегінний куб для фокусування аромату.
  3. Холодне замочування. Основу нагрівають та багато разів пропускають через запашні компоненти. Далі настоюють за температури 20°C.

Під час виготовлення кремових лікерів ароматизацію виконують перемішуванням складників до однорідності.

Підсолоджування, витримка та купажування

Стадії, які залишилися, надають смаку лікеру багатоплановості та глибини. Для підсолоджування основи, що настоялася, застосовують цукровий сироп, мед, есенцію виноградного соку. Період витримування лікеру для стабілізації ароматичного профілю залежить від марки й зазвичай триває від кількох місяців до двох років. Перед розподілом у тару та зберіганням напій фільтрують, компонують додатковими запашними інгредієнтами для закріплення смакових відтінків та фарбування рідини в потрібний колір.