Вони почали дружити ще у сьомому класі, але потім життя розвело їх на роки – щоб знову звести у найважчий момент. Сьогодні Віолета та Валерій Петренко одружені й виховують маленького сина. За цим сімейним щастям стоїть шлях, сповнений надлюдських випробувань: короткі повідомлення з оточеного Маріуполя, місяці невідомості й страху під час російського полону, теракт в Оленівці та вагітність під обстрілами.
Як це – писати в один бік у Телеграм і вірити, що він почує? Чому родина вирішила народити дитину попри війну та як вони разом вчаться жити заново, мріючи про повернення до рідного Бердянська?
- 00:00 – інтро
- 00:33 – Віолета про полон та хвилювання
- 01:50 – про повідомлення в телеграм
- 02:35 – про сон
- 03:00 – про ставлення до служби чоловіка
- 00:50 – про народження сина
- 06:38 – спогади про улюблений час в Бердянську
- 07:15 – хочеться жити в Бердянську та ростити там дитину
- 07:35 – про деокупацію







