«Бердянськ там, де ми», – директор Центру дитячої та юнацької творчості Олег Балабан

Онлайн не завада перемогам

Зараз ЦДЮТ налічує понад 20 гуртків, що вдвічі менше, ніж до повномасштабного вторгнення. Форма занять – змішана. Переважна більшість діє онлайн, але це не стає на заваді ефективності.

«У нас понад 200 призових місць цього року. Це і всеукраїнський рівень, і регіональний, і міжнародний. Наші педагоги так само плідно займаються самоосвітою. Ми є в TikTok, і в Instagram є, і в Telegram, і в YouTube. І у нас є новий сайт для дітей, підлітків та молоді. Він не про ЦДЮТ, він про все на світі. Там можна почитати, де краще подорожувати Україною, звідки взялася хата-мазанка, почитати журналістські есе й так далі. Він більш розважальний», – розповів Балабан.

Він зазначив, що деякі призові місця діти здобували, перебуваючи в окупації або за кордоном.

«Дівчинка отримала перше місце на конкурсі Малої академії наук. Вона писала свою роботу, перебуваючи в Бердянську. Захистила, перемогла та лише потім виїхала. Знову ж таки, того року у нас дівчинка посіла перше місце в області з фізики. Сама дівчинка в Великобританії. Ну, тобто, якщо є бажання, то людина знаходить можливості працювати. Якщо, звичайно, в неї нема бажання, то і можливості не буде», – зауважив Балабан.

За словами пана Олега, ще з «ковідних» часів заклад частково працював онлайн. Саме цей досвід допоміг швидко відновити роботу після виїзду з окупації влітку 2022 року. Тоді до ЦДЮТ набрали близько 70% від довоєнної кількості вихованців.

Більшість вихованців ЦДЮТ включилися в онлайн-процесс позашкільної освіти. Джерело: ЦДЮТ

«Тоді ми набрали 1700 дітей на онлайн-навчання. У нас була гугл-форма, ми її відправляли, батьки заповнювали. Дуже багато дітей і з окупації займалися. Тоді ще було це більш-менш можливо. У 2023 році ми вже набрали десь до 50%. Тобто у нас було 1300 дітей. Деякі викладачі, наприклад, знаючи, що дитина в Запоріжжі, просто в парку на лавці збиралися та щось пояснювали. Бо дуже важко через екран», – поділився директор центру.

Сучасні підходи в роботі

Викладачі хореографії розробили власну методику онлайн-занять.

«За ці два роки ми вперше, мені здається, в Україні створили власний зошит з хореографії. Тобто діти можуть і сприймати педагога, як ми зараз з вами спілкуємося. Плюс відточують, або вивчають, або засвоюють нові рухи. А також вони ще за допомогою зошита закріплюють свої знання. Ми вже до кожної навчальної програми дібрали відео-контент, з яким можна працювати. Зі сторони здається, що так дійсно неможливо проводити заняття з дітьми. Але якщо знати підходи, знати методику, то, в принципі, нічого складного немає», – запевнив очільник закладу.

Олег Балабан запевняє, що адаптація до нових умов пройшла безболісно. Як приклад він навів театральний гурток, який залишається активним попри онлайн-формат. Його вихованці беруть участь в конкурсах, а також почали знімати інформаційні відео про Україну.

«Про Чорнобиль, до Дня писемності та мови, до Дня Збройних сил України. Такі невеличкі, як подкаст. Діти сидять, розмовляють і вони інформаційно дитячою мовою розповідають своїм одноліткам, чому українську мову називають солов’їною, наприклад, скільки там у нас діалектів, чим вона відрізняється. У нас на нашому YouTube каналі є посилання, серія подкастів «Про українське»», – розповів директор центру.

В ЦДЮТ відкрилися нові гуртки

Втім, деякі гуртки довелося закрити через неможливість онлайн-викладання Натомість з’явилися нові. Заняття з гітари замінили духовими інструментами, так само на простої навчання крою та шиттю.

Ефективність роботи гуртків на сталому пристойному рівні. Джерело: ЦДЮТ

«Не у всіх вдома є машинки. Цей гурток теж пішов на простій. Але замість такого ми відкрили інші, наприклад, англійська, українська мова, історія, підготовка до школи, до ЗНО для старшокласників. І в нас цього року дуже багато батьків, які пишуть, постійно дякують за те, що допомогли дітям вдало скласти ЗНО. На допомогу нам прийшли вчителі шкіл міста Бердянська», – розповів Балабан.

У вересні минулого року в Запоріжжі кілька гуртків почали офлайн-роботу. Серед таких настільний теніс, технічний дизайн, журналістика, в’язання, хореографія, образотворче мистецтво, підготовка до школи. Серед гуртків, в яких діти займаються з викладачем наживо – «Байда». Це новий напрям, який реалізується під патронатом ювенальної поліції та масштабується на всю країну. Зараз гурток налічує 20 вихованців 12-16 років. Діти займаються волонтерством, журналістикою та творчістю, спортом і туризмом, вивчають мистецтво та відвідують музеї. Всі вихованці мають форму, пошиту індивідуально для кожного.

«Я думаю, що після повернення в Бердянськ ми обов’язково залишимо цей напрям, тому що це потрібно. Ми бачимо, як у росіян в Бердянську купа пропагандистських (організацій – ред.): “Юнармія”, “Рух перших”, “Юг молодой” і решта. А тут ніхто їх не змушує ні маршувати, ні цілувати прапори. А ми проводимо майстер-клас плетіння фенічок. Вони поплели собі, потім вирішили ще зробити жовто-блакитні нашим військовим. Вони й сітки плетуть. На Хортиці були, ходили в притулок тварин, годували. Дивилися на роботу поліціянтів–кінологів», – розповів директор ЦДЮТ.

Вихованці “Юнпрес” із нагородами Всеукраїнського конкурсу. Джерело: ЦДЮТ

Втім, зараз гуртки розкидані по всьому Запоріжжю. Заняття проводяться в одній із бібліотек, в будівлях громадських організацій «Вільний степ», «Сяйво надії», благодійного фонду «Бердянці – свій для своїх». Балабан зазначив, що з вересня 2024 року планується повністю переходити в офлайн-формат занять. Для цього шукають окреме підвальне приміщення.

ЦДЮТ в окупованому Бердянську – «незрозуміла організація»

Пан Олег каже, що зараз частина викладачів на простої. Вони отримують дві третини зарплатні, скорочень колективу поки не було. Щодо тих, хто залишився в Бердянську і погодився працювати в захопленому ЦДЮТ, а це до десяти осіб, вони були звільнені ще в червні 2022 року.

«Я знаю, що в них там (в будівлі ЦДЮТ в Бердянську – ред.) працює гурток килимової вишивки, танцювальний, ще декілька гуртів. Вони проводили дні відкритих дверей. Все, що в нас було, вони займаються по тих самих лекалах, так само працюють», – розповів освітянин.

Балабан запевняє, що через захоплену будівлю ЦДЮТ серце не болить. Бо центр то не стіни, а люди.

«Мені надсилають такі відео, я кажу, заспокойтесь, тому що це не ЦДЮТ, це незрозуміла якась організація, тому я до цього ставлюся взагалі паралельно. ЦДЮТ – це не місце на мапі, це там, де люди, де ми. Так само як і Бердянськ. От ми з вами зберемося десь каву випити. От то й буде Бердянськ, там, де ми з вами будемо сидіти», – наголосив директор ЦДЮТ.