Що робить уряд для підтримки внутрішньо переміщених осіб, чи достатньо допомоги, яка зараз надається та що зміниться в 2026 році читайте в інтерв’ю «Бердянськ 24» з народним депутатом, головою комісії ВР з питань захисту прав ВПО Павлом Фроловим.
Кілька років тому влада запровадила жорсткі критерії до переселенців, які можуть претендувати на виплати. Тоді кількість ВПО, які отримують допомогу, скоротилася більш ніж удвічі. Нардеп повідомив, що зараз зареєстровано 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб, а виплати отримує чверть з них.
«В уряду виконавчої влади, в Кабінету міністрів були думки щодо скорочення, скасування цієї допомоги. Якраз наша парламентська комісія захисту прав ВПО відстояла те, що ці виплати продовжуються. Звісно переселенцям є чим бути незадоволеним, але, на жаль, ситуація з бюджетом дуже складна. Всі податки, всі збори, всі надходження до бюджету спрямовуються на сектор безпеки й оборони, тому що війна це дуже дуже дорого», – зауважив політик.
Фролов запевнив, що Комісія захисту ВПО працює над збереженням виплат для переселенців і їх справедливим розподілом. Зокрема, щоб на допомогу не впливало де проживає людина.
«Ми ще в грудні 2023 року розробили та зареєстрували справедливий законопроєкт, який передбачає, що дохід для отримання виплати має становити не чотири прожиткових мінімуми для непрацездатних, це 10 380, а дві мінімальні зарплати. Це зараз понад 17 тисяч гривень. Якщо, наприклад, мама та дитина, умовно 22 тисячі буде зарплата, вони отримують дві тисячі на маму та три на дитину, як вона їм допоможуть 5 000, якщо оренда житла коштує 12-13-15 000? Якщо це чотири людини в сім’ї, то вже легше винайти житло, тому що на кожного є ця виплата. Якщо маленька сім’я, то дуже несправедливо, бо взагалі неможливо прожити», – підтвердив Фролов.
Він повідомив, що цього року на допомогу переселенців в бюджеті передбачено на 16 мільярдів більше. Загалом для підтримки ВПО виділено 72,6 мільярда. Зокрема планується повернути виплати для всіх дітей ВПО.
«Сподіваємося, що Кабінет Міністрів все-таки ухвалить це рішення, тому що 300-400 тисяч дітей можуть претендувати (на виплати – ред.). Сподіваємося, дійсно, з 1 лютого діти ВПО отримають ці кошти», – зазначив Фролов.
Також запровадили допомогу на проживання, бюджет якої складає 39,5 мільярдів, і виплату за втрату житла на тимчасово окупованих територіях. На останню поки можуть претендувати лише дві категорії ВПО: учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни.
«За перший місяць подали заявки 25 тисяч ВПО. В реєстрах Мінсоцполітики та Мінветеранів близько 90 тисяч. Це фактично житловий ваучер на купівлю, будівництво приватного будинку або як внесок на іпотеку, тобто цей ваучер передбачено до 2 мільйонів. Є 14 мільярдів на 7 тисяч сімей. Сподіваємось отримати 120 мільйонів євро від наших західних партнерів, це ще для 3000 сімей. А в нас за перший місяць заявок на 25 тисяч», – повідомив народний депутат.
Також він розповів про законопроєкт 13136, який дозволить ВПО з 2014 року брати участь у програмі компенсації за житло «Є відновлення».
«Він передбачає, що на тимчасово окупованих територіях по повністю зруйнованому житлу використовуються фото, відео фіксація, дані супутників, можливість показів сусідів, різні варіанти. І по повністю зруйнованим містам: Бахмут, Соледар, Мар’їнка, передбачено, що Кабінет Міністрів визнає місто не придатним для проживання. Тобто це місто відноситься до такої категорії, що не потребує обстеження, не потребує фото, відео доказів і рішення комісій на базі супутникових знімків або дронів. Тиснемо на Раду коаліції, щоб цей законопроєкт 13136 потрапив у порядок денний і був ухвалений», – зазначив Фролов.
Він зауважив, що держава не має можливості одразу виплатити переселенцям кошти, але черга в національному реєстрі гарантує юридичне підтвердження втрати житла.
Політик визнав, що кількість переселенців, які втратили житло, дуже велика – 2,5 мільйона домогосподарств, це близько 6 мільйонів українців. Зокрема тому компенсації не можуть бути швидкими.
«Потребує величезних інвестицій. Звісно, триває робота щодо залучення коштів з різних джерел і величезна робота щодо спрямування російських заморожених активів на заході – 200 мільярдів доларів, щоб теж було спрямовано на це. Але це все робота, це все час. Мова йде про те, що, по-перше, Верховна Рада має дослухатись до нас, ми маємо дотиснути, щоб прийняти відповідний закон, щоби віднаходити механізми компенсації, пільгові кредити, довгострокову оренду, тобто різні різні варіанти», – зауважив депутат.
Водночас голова Комісії захисту прав ВПО погодився, що програма пільгових кредитів обмежує переселенців у виборі житла.
«Я згоден з вами, що є простір для вдосконалення цих механізмів. Зараз, наприклад, по єОселі 70% першого внеску компенсує держава та 70% платежів протягом першого року. Зараз це дуже вигідні умови. На 2026 рік передбачено 4,4 мільярда гривень, це близько 9,5 тисяч родин можуть отримати (кредити на житло – ред.). Ну і, звісно, вік житла продовжити – понад 20 років для всіх регіонів», – зазначив депутат.
Фролов зауважив, що за 4 роки повномасштабної війни не можна стверджувати про успішну адаптацію всіх переселенців. Це показник, який має вимірюватися індивідуально щодо кожного ВПО.
«Ми розробили нову редакцію закону про захист свобод внутрішньо приміщених осіб. Там щодо кожного переселенця передбачена оцінка потреб і ступеню їх задоволеності, інтеграції у нові громади, тобто наскільки вони адаптувалися. І саме на основі цих даних індивідуально оцінювати чи можна внутрішньо приміщеній особі завершати державну підтримку», – повідомив Фролов.










