Чоловік народився на Харківщині. В підлітковому віці разом з батьками він переїхав до Бердянська. Вячеслав навчався в Запоріжжі та Криму. Після строкової служби повернувся до Бердянська, де створив сім’ю.
Вячеслав 12 років працював у торговому та риболовецькому флоті. У 2018 році він долучився до Морської охорони та служив на катері проєкту «Гриф». Про це «Бердянськ 24» дізнався з публікації у Фейсбук морської охорони Держприкордонслужби України.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, дивізіон Вячеслава перебазували в Маріуполь. В мікрорайоні Черьомушки бердянець отримав перше поранення – поруч розірвався снаряд, Вячеслав дістав важку контузію, але вже за кілька днів повернувся на чергування. Вночі з 14 на 15 квітня загін прорвався на комбінат «Азовсталь». Тієї весни чоловік отримав друге поранення.
«Ніколи не відчував того, що відчув тоді. Бігли, повзли, перечікували по пояс у воді, навколо розривалися снаряди. Найтяжче було витримати голод: на сотню людей – 60 літрів води, кілька банок каші та тушонки, банка квашеної капусти. Усі обговорювали їжу, уявляючи себе у магазині. Торт – мрія, квашена капуста – реальність», – згадав захисник.
16 травня 2022 року почалася евакуація з «Азовсталі». Бердянець провів у російському полоні рік. 6 березня 2023 року його обміняли. Вячеслава нагородили орденом «За мужність» III ступеню. Зараз 38 річний захисник служить у рідному загоні морської охорони. Зокрема чоловік бере участь у тренуваннях нових кадрів.
«Коли повертаєшся на море після всього, що побачив, розумієш, що воно – це не просто вода. Воно вчить терпінню, сміливості і любові до життя», – каже бердянець.










