Морпіх Павло Божко з Бердянська Запорізької області потрапив до полону рф у квітні 2022, обороняючи Маріуполь. Росіяни перевезли чоловіка до виправної колонії у Тульській області, де жорстоко та безжально катували. Рідні до останнього сподівались, що Павло повернеться живим, але торік їм повернули його тіло.
Про сина та військового Павла Божка Суспільному розповіла його мама Оксана Ямпольська.
Павло Божко народився 13 червня 1992 року в Бердянську, закінчив школу, училище, здобув професію бухгалтера. Дуже любив футбол. Мріяв одружитися та хотів дітей. Завжди боровся за справедливість, був патріотом свого міста та країни.
Тож у 2021 році Павло став на захист держави: пішов служити за контрактом.
Павло служив у 501-му окремому батальйоні 36-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ, який дислокувався в Бердянську, а на початку повномасштабної війни брав участь в обороні Маріуполя.
Оксана розповідає: востаннє, коли розмовляла з сином, він їй не сказав, що воює на “нулі”:
“Останній зв’язок у мене з ним був 23 березня 2022 року. Ми з ним довго розмовляли. У мене тоді було якесь передчуття, що я з ним розмовляю востаннє, чую голос. Я не знаю чому, може, якось материнське серце, може, інтуїція. Ми з ним так довго розмовляли. Він каже: “Мамо, поговори зі мною!”. Я кажу: “Сину, звісно!” Він мені ніби напуття давав: “Бережи себе”. Хвилин десь 40 я з ним розмовляла”.
І то дійсно була остання розмова матері з сином:
“Він мене оберігав, казав: “Мам, тут все добре. Не стріляють, ти не переживай”. А потім мені вже сказали, що він “на нулі”. Потім до кінця березня були від хлопців дзвінки дружинам, і вже вони мені передзвонювали та казали: “Паша вам привіт передає. З ним все добре”.
Павло Божко з мамою Оксаною Ямпольською. особистий архів Оксани Ямпольської
4 квітня 2022 року російські медіа опублікували відео з українськими полоненими. Серед них Оксана Ямпольська побачила свого сина Павла:
“Я його впізнала. Я його там побачила, як з піднятими руками йдуть хлопці. Потім ми нічого не знали. Всі були в очікуванні чогось, думали, що обміни будуть”.
Мати Павла Божка на акції на підтримку полонених військових. особистий архів Оксани Ямпольської
Першу звістку про сина Оксана отримала в листопаді 2022-го від захисника, якого повернули з полону:
“Він сказав, що мій син знаходиться у виправній колонії суворого режиму № 1 Тульської області в місті Донський у Росії. Насправді то концентраційні табори, де катують і струмом, і шокером, і палками”.
Павло Божко. особистий архів Оксани Ямпольської
“Тоді мені хлопець сказав, що Павлу відбили ноги, у нього м’ясо від кості відходить… він не ходить” – Оксана Ямпольська
А в січні 2023 Оксана отримала трагічну звістку від іншого військового, який повернувся з полону. Він розповів, що 1 січня 2023 Павло помер:
“Він зі мною зідзвонився й сказав, що 31 грудня, тобто на новий рік, Пашу відвезли. Я кажу: “А що з ним?” Він каже: “Він поплив психічно”. Павло був 4 місяці в карцері — з травня по серпень 2022 року. А там були голод, холод — пекло. Павло сильно схуд. Він був 1,92 м і 93 кг — його половина залишилася. Павла забрали з камери й відвезли в якусь лікарню, де він першого січня помер”.
Про катування Павла
Йому відбили нирки, ноги, селезінку… Вони просто вбили хлопця. Є докази, що шокером били, струмом допитували. Там катувальна, там просто катувальна. Я зв’язалася з військовим Олексієм Анулею, який повернувся з полону, то він мені розповів докладно, що було з моїм сином, бо він заходив у карцер після мого Павла.
“У карцері на стіні Паша надряпав, прощаючись зі мною: “Мамуля, я тебе люблю… Мене забере Бог… Я не витримаю це… Моє серце не витримає це”. Коли його з карцеру винесли в камеру, він був лежачий труп. Ось такі муки та страждання переніс …” – Оксана Ямпольська
Павло Божко. особистий архів Оксани Ямпольської
“Нашим хлопцям росіяни казали: “Ви згниєте в наших в’язницях”. Вони не міняють 501 батальйон два роки, азовців не міняють. Наших на півтора місяця раніше в полон взяли, а потім вже були бійці Азову. Вони казали: “Ви дізнаєтеся, що таке “руські” в’язниці. Ви згниєте тут”.
Про повернення тіла Павла
13 грудня 2023 року мені подзвонили з Києва та сказали, що є розбіжність із ДНК. Я думала, що помру. Сказали: “Ми будемо робити повторне остаточне ДНК”. Я кажу: “Скільки чекати? Мені можна приїхати та подивитися тіло?” Відповіли: “Вас не допустять до тіла, адже воно невпізнаване”. Я кажу: “Я впізнаю свого сина”. Вони кажуть: “Очікуємо повторне ДНК. Чекати від місяця й більше.
“Тіло Павла передали в Покровськ 22 березня 2023… без одягу, в простирадлі” – Оксана Ямпольська
У грудні мені повідомили про співпадіння ДНК, і що будуть робити повторне. Мені подзвонили в лютому, сказали: 99,9%, приїжджайте на впізнання. І я поїхала. Я побачила шрам у нього від апендициту, одного зуба не було… У мене є фото й докази, що це він.
Поховали Павла Божка в Дніпрі. Він був єдиною дитиною Оксани.