Історія така. Деякий час тому рашисти разом з топ-колаборантами виступали перед співробітниками одного з комунальних підприємств Бердянського району. Говорили про казкові перспективи розвитку КП при рф, високій зарплатні, необхідності збільшувати кадровий склад і т.д.
Для чоловіків взагалі солодкі умови. П’ятирічне табу на призов до армії «новой родіни» - це, типу, взагалі не обговорюється. Крім того, ексклюзивна пропозиція – гарантована бронь. Такий собі подвійний захист при, само собою, обов’язковій паспортизації.
Така опція певному колу, що називається, зайшла. Взяли паспорт, влаштувалися на роботу, почали працювати.
Але кілька днів тому та ж сама делегація із колобків та спецслужб завітала на підприємство вже з повістками. Працівники резонно поцікавилися: «А як же бронь, ваші гарантії, ви ж обіцяли не відправляти чоловіків на війну».
А, точно, у вас же бронь, а мы давали какие-то гарантии, обещали не отправлять на войну. Но это же касается сотрудников предприятия, правильно? А у вас тогда с завтрашнего дня сокращение штата: 50%, и исключительно мужчины. Так все по-честному, и наши договоренности не нарушаются же?, - ось такий фінт від рашистів.
За наданою інформацією, деякі зі скорочених відправилися у військомати агресора для постановки на облік, а деякі вже отримали повістки, форму і, само собою, «добровільно» стали до лав нової «батьківщини». Яка спочатку може трохи що й дасть, а потім забере все. Стовідсотково розведе і забере. Життя – в тому числі.
