Окупація це не лише зміна влади, дефіцити та блок-пости. Окупація, це коли люди більше не господарі свого життя. Коли ти щодня в небезпеці. Журналісти «Бердянськ 24» поспілкувалися з жителькою міста, яка анонімно розповіла історію своєї матері. Жінка стала жертвою жорстокості окупантів.
Дивні дзвінки напередодні
Бердянки, донька та матір, жили в центрі міста. Попри окупацію донька ще ходила на роботу, це допомагало родині виживати. Втім, каже, що були періоди, коли вона тиждень не могла вийти з дому.
«Зв’язку не було. Може з’являвся на роботі зрідка. Стало страшно ходити вулицями: одні БТРи, солдати та дуже багато чисто білих машин», – згадує бердянка.
Вона розповіла, що в якийсь момент почала отримувати дивні дзвінки з невідомих номерів. Зокрема їй пропонували познайомитися та натякали, що вона «має бути вдячною». Невдовзі після цих дзвінків сталося страшне.
«У той день я попросила маму не виходити з дому та пішла на роботу… Повернувшись я зрозуміла, що її немає. Заварила чай, час спливав, настав вечір і я пішла її шукати. І знайшла», – розповіла дівчина.
Били кирзовими чоботями
Бердянка згадала, що мати не могла говорити, мову наче відняло. Дівчина припускає, що окупанти могли застосувати спеціальний спрей. Іти жінка також не могла, у неї була порушена координація. Тож доньці довелося шукати де купити чаю чи кави, щоб допомогти матері отямитись.
«Вона була в жахливому стані, було одразу видно, що її роздягали. Волосся пахло димом і гаром. Вона була в шапці, а все обличчя – в крові. Тіло було в гематомах, били по ногах і стегнах, підбили око, паламали окуляри. За розповідями, її тримали в спортзалі, куди звозили людей. Мама пам’ятає спортзал і людей у кирзових чоботях. Вона лежала на підлозі та не могла піднятися, тож дивилася в стелю. Її били кирзовими чоботями, а потім непритомну викинули. Я спитала про зґвалтування, але не отримала відповіді…», – поділилася бердянка.
Жінку забрали просто на вулиці. Окупанти не пояснили причину затримання, нічого не питали, лише знущалися. А потім того ж дня відпустили.
«Кому потрібна пенсіонерка 60+? За що? За те, що людина йшла з сумкою з продуктами… Ви пам’ятаєте, як можна було купувати продукти?? Є інтернет – робите покупки, немає – значить ні, якщо у вас немає готівки. Мирний житель не зрозуміє, а інший (військовий – ред.), хто знає чого боятися, йому всі здаються підозрілими. Не там ішов, не туди голову повернув. В акціях протесту ми участь не брали, може її з кимось переплутали. Жодних розмов.. де взяли, там і поклали. Чому тут дивуватися? Це не жарти, це війна», – зазначила дівчина.
По допомогу не звертались
Після цього дивні дзвінки почали надходити вже матері. Саме ця жахлива історія спонукала жінок виїхати з Бердянська. 7 квітня 2022 року вони вже покинули рідний дім. Дівчина каже, що по допомогу до спеціалістів мама не зверталася.
«Скільки разів я її просила, вона відмовилася від допомоги. Тож ми самі собі допомога. Ми і наші тварини. От лише нещодавно мама знов розповіла цю історію», – пояснила бердянка.
На жаль, багато жінок і чоловіків, які пройшли через насилля окупантів, зокрема сексуальне, не розповідають про це. Соромляться, бояться осуду чи просто не хочуть ворушити болючі спогади. Втім, варто розуміти, що ця травма залишається з людиною назавжди та, якщо з нею не працювати, вона буде руйнувати зсередини. Так само важливо розповідати про звірства окупантів, документувати їх, щоб ці свідчення були використані в міжнародних судах для доведення військових злочинів рф. У тиші понівечених доль ховається багато невідомих загалу жахів і поки про них ніхто не знає, відповідальність і справедливість неможливі.
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
Telegram 
Youtube 
TikTok 
Twitter 
RSS 
Google