«З будинку все винесли ще у 2022». Невигадана історія переселенки з Бердянського району

Для багатьох переселенців з окупованих міст найболючішим питанням залишається дім. Місце, з яким пов’язані теплі спогади, в якому проходили важливі моменти життя, в якому залишилися дорогі речі та частинка душі. До редакції «Бердянськ 24» надійшов лист від нашої читачки, в якому вона ділиться своїм болем втрати.

Охочі заволодіти майном

Мене звати Софія і все своє дитинство я провела в селі Новопетрівка. Там лишилася частина мого життя, безтурботні спогади, могили рідних та дім, який залишився у спадок від бабусі.

З весни 2022 до мого будинку заселилися окупанти. Тут жили буряти, росіяни, навіть зеки. Серце розривається, але, на жаль, нічого зробити неможливо. Від родичів знаю, що зараз там мешкають будівельники, які приїхали робити дорогу. Час від часу ходять охочі заволодіти житлом і землею. Подейкують, що будинок вже комусь пообіцяли. Вони навіть не чекатимуть до 2028 року, щоб переоформити за їх «законом». Ділянка біля моря надто ласомий шматочок. Тим паче, що господарка не приїхала до сьогодні.

Час від часу мені надсилають фото та відео нашого моря. А ще фото мого будинку. У хаті порожньо. Все, що можна було винести-винесли ще у 2022. Город гуляє, бо то ж треба працювати, а хто ж там буде працювати?! Вони ж не навчені працювати!

Люди хочуть дожити свій вік вдома

Від однієї думки, що ми не можемо приїхати на могилу до батька, бабусі стає боляче. Мамі вже під 80 років і вона все ж сподівається приїхати в рідне село, в рідний дім і мріє бути похована на своїй батьківщині.

Бердянськ рідне місто мого дядька. Вони й досі живуть чи точніше виживають у Бердянську. Вік вже не той, щоб виїхати та хочуть дожити своє життя вдома.

Боляче. Боляче за весь український народ. Якщо б мені хтось сказав, що буде війна я б зроду не повірила!!! Та ще й з ким!!! У нашому селі завжди було багато відпочивальників з Росії: Томськ, Омськ, Москва, Пітер тощо. Всі вони приїздили, бачили як ми живем, як працюємо і ось війна.

Вірю. Хочу вірити, що все буде добре. Колись буде. Може наші діти й онуки все ж таки побачать розквіт нашої країни та буде Мир у кожній родині.