98 сторінок тексту, 95 правок в п'ять діючих законів і чотири процесуальних кодекси - так виглядає повна версія законопроекту №2571, який ЗМІ назвали "захистом ПриватБанку від Ігоря Коломойського". Документ зареєстрували в парламенті в середу 11 грудня - рівно за тиждень до початку судового засідання в Шостому апеляційному суді Києва, яке має відповісти на питання, чи була націоналізація банку незаконною, повідомляє LIGA.net.
Суд відбудеться 19 грудня - у третю річницю переходу Привату в держвласність. Що буде, якщо націоналізацію остаточно скасують, і як новий закон завадить Коломойському звести рахунки з державою?
Законопроект повинен був відповісти на ці питання, рецепт вийшов складним. Якщо Коломойський все ж виграє суди, Привату доведеться ще раз на час стати банком-банкрутом і піти до Фонду гарантування вкладів.
Навіщо? LIGA.net прочитала законопроект і поговорила з головними ідеологами змін.
Як і для чого з'явився закон
Сторонньому спостерігачеві буде непросто розібратися в законопроекті і зрозуміти, до чого тут ПриватБанк і Коломойський. Об'ємний текст зачіпає найрізноманітніші нюанси роботи українських банків від ліквідності і повноважень НБУ до банкрутства і судів з держорганами.
Навіть досвідчені юристи, з якими розмовляла LIGA.net, не змогли відразу вказати на законодавчі новації, що стосуються Привату. Один з них в четвер буде брати участь в апеляційному слуханні справи про націоналізацію, інший - топ-керівник найбільшої фінансової держструктури.
Як "справа ПриватБанку" потрапила до Шостого апеляційного суду Києва
Ігор Коломойський домігся визнання незаконною націоналізацію ПриватБанку в квітні 2019 року. Рішення виніс Окружний адмінсуд Києва буквально за тиждень до другого туру президентських виборів (текст рішення ОАСК закритий), коли стало зрозуміло: переобрання на другий термін Петра Порошенка малоймовірно.
У травні бізнесмен оновив інший свій позов до держави, додавши до вимоги скасувати угоду з купівлі Міністерством фінансів ПриватБанку (спочатку його визнали неплатоспроможним через дірку в капіталі на $ 5,5 млрд, потім Мінфін викупив фінустанову за 1 гривню у Фонду гарантування вкладів) пункт про повернення собі втрачених акцій.
Ця справа слухається в Господарському суді Києва - його призупинили до остаточного вирішення спору про законність націоналізації ПриватБанку. 19 грудня в Шостому апеляційному суді Києва відбудеться перше слухання по апеляції Пріватбагка на рішення ОАСК.
Незважаючи на те, що воно так і не вступило в силу через апеляції, це стало однією з головних причин двох безрезультатних візитів місій МВФ в Київ - в травні і вересні. За підсумками вересневих дискусій з Фондом сторони домовилися: Україна повинна придумати спосіб, як зберегти ПриватБанк на випадок подальшого успіху Коломойського в судах.
Складність законопроекту і скритність, з якої його готували до реєстрації у Верховній Раді мають пояснення.
По-перше, завдання уряду, НБУ та Фонду гарантування полягало не тільки в тому, щоб на законодавчому рівні виключити можливість екс-власників Приватбанку повернути його або отримати компенсацію: потрібно було вирішити проблему і інших банків-банкрутів, екс-власники яких судяться з державою.
- Ми давно готували ці зміни, приблизно з 2017 року. Так співпало, що тепер нам потрібно було знайти рішення під кейс Привату, хоча всі розуміють, що він у нас не єдиний, - розповідає співрозмовник LIGA.net в керівництві однієї з держструктур. - Тому вирішили подавати в парламент все напрацювання разом, а не тільки частина, що стосується ПриватБанку.
По-друге, прямо згадувати Приват або імена конкретних олігархів в законі було не можна: це внесло б явні дискримінаційні норми в українському законодавстві, і до того ж означало б тиск на суд з боку влади, розповідав LIGA.net один з учасників дискусій з МВФ.
По-третє, деталі законопроекту до останнього зберігалися в секреті і за рідкісним винятком практично не просочилися в пресу. Співрозмовники LIGA.net пояснюють це небажанням давати Коломойському і його юристам часу на підготовку.
- Не треба пояснювати, хто наш опонент - допускати зайвих витоків не хотілося, - говорить один з чиновників.
Спроба номер два. Шість "приватівських" новацій законопроекту
Всі 95 оновлених норм законопроекту можна умовно розділити на три великі блоки.
- Питання до працюючих банків: посилення повноважень НБУ в плані нагляду (уточнені формулювання щодо ліквідності і капіталу), оцінки показників банків (введено поняття "професійного судження" регулятора), узгодження менеджменту і власників фінустанов.
- Суди. Зміни до законів про НБУ, систему гарантування вкладів, банки і банківську систему, а також кодексів судочинства різних гілок (від адміністративної до кримінальної) щодо судових розглядів між екс-власниками банків-банкрутів і державою.
- Нові банкрутства. Уточнено повноваження тимчасових адміністраторів і ліквідаторів Фонду гарантування, істотно розширено опис процедури покупки банків-банкрутів державою.
Зміни повинні посилити позиції держави в боротьбі з недобросовісними банкірами. Ключові нововведення вносяться в статті 40, 41, 41-1, 42, 44 і 46 закону "Про систему гарантування вкладів фізосіб", ст. 76 і 77 "Про банки і банківську діяльність", ст. 74 закону "Про Національний банк", а також ст. 154 і 266-2 Кодексу адміністративного судочинства.
У кожному з блоків законопроекту є норми, що безпосередньо стосуються і "справи ПриватБанку".
Загальна ідея: Коломойський не зможе повернути банк, але за ним залишається право вимагати компенсацію.
Конструкція виглядає так: якщо олігарх успішно скасовує націоналізацію в судах, Приватбанк знову стане банкрутом (Мінфін буде змушений забрати 155 млрд грн з капіталу банку), потім його, ймовірно, ще раз націоналізують (остаточна модель нової націоналізації поки невідома).
Важливо, щоб закон був прийнятий в цілому до моменту остаточних рішень українських судів. За новими правилами, олігарх не зможе оскаржити повторну націоналізацію ПриватБанку.
Цьому (в теорії) завадять кілька новацій.
Банк-банкрут неможливо повернути колишнім власникам. У нинішній редакції статті 41-1 закону "Про систему гарантування вкладів" є пряма норма, згідно з якою, екс-власники збанкрутілого банку не мають права вимагати його назад, так само як і домагатися від нового власника будь-яких компенсацій.
Але в цій же статті є важливе застереження: новий власник, купуючи банк, повинен "дотримуватися вимог закону". На ній базується позиція юристів Коломойського: Мінфін не мав права купувати ПриватБанк, оскільки підстав для визнання банку неплатоспроможним у НБУ не було, значить вся націоналізація незаконна.
У новій редакції статті цього положення не буде ні в якому вигляді, лазівку усувають.
Банкрутство банку не можна "відкотити" назад. Навіть якщо екс-власник банку-банкрута отримує рішення суду на свою користь, яке визнає незаконним або навіть скасовує рішення НБУ про неплатоспроможність, це не привід скасовувати всі інші дії держорганів щодо цього банку, прийняті після офіційного банкрутства.
Збанкрутілий банк ні за яких умов не може бути відновлений в колишньому статусі - це пряма норма закону.
Рішення держави можна оскаржити, але не можна зупинити. Ліквідацію, тимчасову адміністрацію або угоду про продаж банкрута інвестору (у тому числі державі) не можна скасувати або призупинити навіть за прямим рішенням суду. Суд також не може заборонити держструктурам приймати конкретні рішення в майбутньому (наприклад, визнавати банк неплатоспроможним).
Розгляди з державою - тільки у Верховному суді. Будь-які рішення держави (НБУ, Фонд гарантування, Кабмін, Мінфін) по банкам-банкрутам можна оскаржити, але в такому випадку судом першої інстанції виступає Верховний суд України. Апеляції розглядатиме Велика палата Верховного суду (колегія з 21 судді).
Компенсація можлива, але її потрібно довести. Суди потрібні екс-власникам банкрутів тільки для одного - довести, що держава визнаючи банк неплатоспроможним, помилилася і тим самим завдала його власнику матеріальних збитків. Подати в суд за фактом збитку можна протягом трьох місяців після конкретного рішення госсструктури. Суму компенсації повинна затвердити міжнародна аудиторська фірма. Згідно із законопроектом, "реальні збитки" визначаються як капітал банку, зважений на якість активів (погані активи "з'їдають" капітал) мінус зобов'язання.
Компенсацію виплачує НБУ, але цей момент описаний без подробиць.
Більше деталей про націоналізацію. Значно розширено стаття 41-1 закону "Про систему гарантування вкладів" (це важливо для можливої повторної націоналізації ПриватБанку). У ній детально описана процедура створення "перехідного банку", варіанти входження держави в капітал банку-банкрута, повноваження Фонду гарантування вкладів.
Серед ключових норм, які, за словами співрозмовників LIGA.net серед творців закону, важливі в разі Привату - Фонд може не зупиняти операції системного банку і фактично повноцінно замінити собою його менеджмент. Це дозволить зробити "перехідний період" практично непомітним для клієнтів банку.
Дубинський проти МВФ. Як проголосує Рада
Співрозмовники LIGA.net серед учасників судового процесу по "справі Привату" не очікують, що 19 грудня Апеляційний суд прийме будь-яке рішення.
- У справі 52 томи матеріалів, сторона захисту точно буде наполягати на повному дослідженні доказів, це займе багато часу, - допускає один з адвокатів.
У суду є два місяці на те, щоб винести остаточний вердикт. Відразу після цього може відновитися процес в Господарському суді Києва про повернення акцій Привату Коломойському, який був зупинений на стадії дебатів сторін.
- Це майже фінальна стадія, тому не виключаємо, що рішення може бути прийняте протягом одного дня, - говорить один з юристів з боку держави.
Важливий нюанс: прийняття законопроекту 2571 не вплине на хід процесу в Господарському суді: він продовжиться виходячи зі старих норм законів.
Чи встигнуть депутати прийняти законопроект, який в парламент вніс особисто прем'єр Олексій Гончарук, до того, як суди приймуть рішення у справі ПриватБанку? За словами співрозмовника LIGA.net в одній з держструктур, в цьому році голосування за 2571 швидше за все не буде.
- Ми потрапили в "чергу", є багато інших законопроектів, наприклад, щодо ринку землі. Тому сподіваємося пройти перше читання до кінця січня.
Ще одна важлива дата - засідання Ради директорів МВФ в лютому, на якому Україна може офіційно отримати нову програму фінансування (попередньо нам погодили $ 5,5 млрд на три роки). Закон 2571 значиться як prior action (обов'язкове попереднє дію) - вже в лютому він повинен бути прийнятий в цілому.
Чи буде це легко? Ймовірно, ні: в парламенті вже є противники урядового законопроекту. Нардеп Олександр Дубинський назвав його "антиконституційним" і анонсував альтернативний варіант аналогічного закону.
