Відео про бердянців

У часи війни батьки стикаються з безліччю викликів, пов’язаних із тим, як допомогти дітям зрозуміти і пережити ці складні події. Як знайти слова, щоб пояснити малечі поняття війни та окупації, і водночас зберегти їхній душевний спокій? Як підтримати підлітків, які часто є емоційно вразливішими та потребують особливої уваги?

Бердянці Сєвіндж та Михайло — це приклад сили духу, віри та здатності творити навіть у найскладніших умовах. Їхня мрія здійснилась у Львові. Тут з’явився затишний заклад з промовистою назвою «Чапля Чарлі».

Розвідник з «Азову» Валерій Петренко з Бердянська з першого дня вторгнення був у Маріуполі. Чоловік потрапив у російський полон, був обміняний та повернувся на фронт.

Чому відпочинок — це не розкіш, а необхідність навіть у часи війни? Як швидко відновити сили, впоратися з тривогою та побороти відчуття провини за турботу про себе? Про це просто і зрозуміло розповідає психологиня Антоніна Ковшун. Вона поділиться порадами, як знайти баланс між обов’язками, волонтерством і відпочинком, підтримати дітей у складні часи та зберегти емоційну стійкість.

Психологиня відкрила у Вінниці кімнату терапевтичної іграшки, де безплатно допомагає подолати стрес і напругу

Європейський Бердянськ: британський віце-консул Джон Грієвз і його родина

У розмові з психологинею Наталією Бубновою ми з’ясували, як розлука з рідними впливає на емоційний стан, чи нормально ностальгувати за рідним містом, і що робити, якщо людина не готова приймати підтримку.

Фотографиня та волонтерка розповідає австрійцям про Бердянськ, проводить збори для ЗСУ та точно знає, чому мова має значення. Про те, чому люди не виїжджали з окупації, росіян у Європі, донати та підтримку армії на відстані Дарина Половець розповіла в інтерв’ю «Бердянськ 24».

У цьому відео психологиня Наталя Бубнова дає прості поради про те, як планувати своє життя, коли майбутнє здається непевним. Вона розповідає, як визначити, що для вас найважливіше, і як відпустити контроль там, де це здається неможливим. Дізнайтеся, як зменшити тривогу та зосередитися на тому, що справді має значення.

У Бердянську Єлизавета працювала на себе. Разом з іншими б’юті-майстрами вона орендувала приміщення, де облаштували студію. У 2022 році майстриня покинула місто, свою справу та почала все спочатку.