Закон під Коломойського. Для олігарха закладають процедуру отримання компенсації за ПриватБанк

По материалам НВ.Бізнес
06.02.2020 · 08:55 · Просмотров - 589

НВ Бізнес ознайомився з новою версією закону про банки, виведені з ринку. Вона дає колишнім власникам Приватбанку більше шансів на отримання компенсації

У вівторок, відповідаючи на запитання журналіста НВ Бізнес про те, чи буде прийнятий в цьому місяці «антиколомойскій закон» № 2571, президент України Володимир Зеленський відповів, що «це правильний закон», який заборонить повернення виведених з ринку банків екс-власникам.

 - Ми зробили все, щоб цей законопроект був прийнятий… Законопроект зараз переданий до комітету, він розглядається, мені здається, на цьому тижні. Я не пам’ятаю весь графік. Я упевнений, ми його теж приймемо, але ви розумієте — у нас багато партій у Верховній Раді, тому подивимося на результат. Мені здається, що це правильний закон, — сказав президент.

У цей же день НВ Бізнес стало відомо, що початковий проект закону, який був внесений 11 грудня 2019 року, зазнав сильних змін. Передбачається винесення на голосування Верховної Ради абсолютно нового документа, що включає компромісний варіант з колишніми власниками, зокрема, ПриватБанку Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим.

НВ Бізнес звернувся із запитом про отримання тексту нового відповідного проекту закону до голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. Однак, він не зміг надати текст.

НВ Бізнес все ж отримав нову версію закону № 2571, порівняльний аналіз якої, з першою версією, наводиться нижче.

Нагадаємо, прийняття цього закону, як і запуск ринку землі, є однією з вимог МВФ, який має виконати Україна. Це дозволить підписати з Фондом угоду про нову програму на $5,5 млрд, що значно понизить ризики держборгу і дозволить продовжити економічне зростання. Однак, у Вашингтоні хочуть отримати гарантії, що держава не буде нести збитки через можливу втрату контролю над ПриватБанком за ініційованими Коломойським позовами в українських чесних судах.

Після того, як 31 січня Велика Палата Верховного Суду за клопотанням Кабміну відклала на невизначений термін розгляд справи за позовом сім'ї Суркісів у Верховної Ради з’явилося більше часу, щоб прийняти відповідний закон. Оскільки провадження про скасування націоналізації ПриватБанку було якраз призупинено до остаточного рішення у справі сім'ї Суркісів.


Контекст: націоналізація і ключові суди щодо ПриватБанку

18 грудня 2016 уряд за пропозицією НБУ і акціонерів ПриватБанку, найбільшими з яких на той момент були Коломойський і Геннадій Боголюбов, прийняв рішення про націоналізацію банку через його неплатоспроможність. Держава отримала 100% у його капіталі, а ПриватБанк був докапіталізований на суму 116,8 млрд грн, а в червні 2017 року уряд вирішив внести в капітал банку ще 38,5 млрд грн на підставі аналізу НБУ і незалежного аудитора — EY.

Нагадаємо, що 19 грудня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд Києва призупинив провадження щодо розгляду скарги держави на рішення Окружного адмінсуду Києва від 18 квітня до рішення Великої палати Верховного Суду у справі сім'ї Суркісів, які хочуть скасувати bail-in (технічна процедура націоналізації). Нагадаємо, в межах цієї справи також розглядається питання про те, до якої юрисдикції належить ця справа: до адміністративної чи господарської. Але 31 січня Велика палата Верховного Суду за клопотанням Кабміну відклала на невизначений термін розгляд справи за позовом сім'ї Суркісів. Причина — Кабмін хоче бути стороною в засіданнях як новий власник.

Також зараз йде активна підготовка до розгляду справи в Лондоні. Як повідомляв НВ Бізнес, найбільш ймовірно, що повноцінний розгляд справи в Лондоні почнеться 2021 році. Доти зберігається всесвітній арешт на активи олігархів і обмеження у витратах 20 тис. фунтів на тиждень. Також їм необхідно погоджувати з ПриватБанком будь-які угоди купівлі-продажу активів. Також ПриватБанк подав позови у США (сума вимоги понад $600 млн), Ізраїль (майже $600 млн) і Швейцарію (особисті договори поручительства Коломойського).


Перша версія «антиколомойского» закону

Пакет змін до низки законів, які розроблялися спільно з МВФ, Кабміном, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) і Нацбанком України (НБУ) також передбачали можливість компенсації в разі визнання протиправним та скасування рішення НБУ про віднесення банку до неплатоспроможних, позбавлення його ліцензії, ліквідації, затвердження пропозиції регулятора про участь держави про виведення неплатоспроможного банку з ринку. Ці зміни прописувалися в статті 79 про оскарження рішень НБУ — закону Про банки і банківську діяльність. Але зобов’язання довести заподіяну шкоду, пропонувалося покласти на тих, хто скористався таким правом. Наприклад, Коломойський повинен буде сам довести, що йому було завдано збитків у $2 млрд через націоналізацію ПриватБанку, щоб отримати компенсацію.

У початкових законодавчих змінах передбачалося, що розмір збитку, який може бути стягнуто з НБУ, в разі, якщо його рішення було визнано протиправним, обмежується розміром реальних збитків. І такий розмір визначається із застосуванням міжнародних стандартів фінансової звітності, підтвердженої міжнародною аудиторською компанією. І розмір збитку власника банку визначається пропорційно належним йому корпоративним правам фінустанови.

Крім того, в першій версії законопроекту, обсяг якого становив близько 400 сторінок, пропонувалося посилити можливості НБУ з відбору більш професійного менеджменту банку, підвищувалася корпоративна відповідальність банків і багато іншого. Також чітко прописувалося, що судові суперечки, пов’язані з виведенням банку з ринку, будуть проходити тільки в межах Кодексу адміністративного судочинства. Як відомо, зараз суди щодо ПриватБанку в Україні з ініціативи Коломойського йдуть як в адміністративній, так і в господарській юрисдикції.

Що змінилося?

Обсяг нової версії проекту закону 2571 лише шість сторінок. Проект внесений Данилом Гетманцевим та іншими депутатами підопічного йому комітету ВР.

Новий проект вносить зміни лише до двох законів Про банки і банківську діяльність та Про систему гарантування вкладів фізосіб в статті 79 і 54 відповідно, щодо оскарження рішень.

Зміни за рішеннями НБУ. У разі визнання незаконним і скасування рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку, про затвердження пропозиції НБУ про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку, власники банку на момент прийняття такого рішення НБУ мають право на отримання компенсації.

Протягом шести місяців з моменту набуття чинності судовим рішенням про визнання протиправним і скасування відповідного рішення НБУ, Кабмін, НБУ і колишні власники банку проводять переговори про порядок, спосіб і терміни здійснення компенсації.

У разі досягнення згоди, учасники переговорів укладають угоду у вигляді договору, істотними умовами якого є узгоджений порядок, способи і терміни компенсації.

Якщо ж не буде досягнуто угоду, суперечка переходить в судову площину.

У новому проекті закону вказується, що загальний розмір шкоди, який може бути стягнуто з НБУ на користь колишніх власників банку обмежується розміром збитку, крім моральної шкоди. У документі не уточнюється за якими саме стандартам та параметрам буде визначатися збиток колишніх власників, на відміну від першої версії проекту закону.

Але, прописується, що скасування відповідного рішення НБУ і його окремих положень:

  • не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого рішення, включно з відновленням правового статусу цього банку. Відзначимо, що в НБУ неодноразово заявляли, що в разі скасування націоналізації ПриватБанку, держава буде змушена забрати влиті в нього кошти. У зв’язку з цим банк відразу стане неплатоспроможним.
  •  не відновлює в правах колишніх власників банку, крім права на відшкодування шкоди.

Зміни за рішенням ФГВФО. Колишні власники банку також матимуть можливість на компенсацію, у разі скасування через суд рішення Фонду про введення тимчасової адміністрації і початку процедури ліквідації банку. А також якщо будуть визнані незаконними рішення Кабміну про участь держави у виведенні неплатоспроможного банку з ринку (націоналізацію) і подальші рішення Міністерства фінансів України, Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.

На переговори сторонам також, як і у випадку з НБУ дається 6 місяців. При досягненні згоди, укладається відповідний договорів з умовами компенсації.

Якщо ж домовленості не досягнуті, то сторони йдуть до суду. Розмір збитку, який буде стягуватися в такому випадку тепер з ФГВФО також обмежується розміром збитків.

Чому новий проект закону пов’язаний саме зі справою ПриватБанку

Сьогодні в судах оскаржує виведення з ринку 10 банків. Але як видно з описаних вище змін до законів, вони найбільше корелюють з найвідомішим сьогодні конфліктом на цьому ринку — між колишніми власниками ПриватБанку і державою. Оскільки лише щодо одного ПриватБанку зараз тривають активні судові процеси, в яких Коломойський намагається скасувати саме націоналізацію банку, проведену за рішенням Кабміну і РНБО. Після чого Мінфін купив у ФГВФО ПриватБанк за одну гривню.

Крім того, в змінах щодо ФГВФО також вказується специфічний момент, який може бути пов’язаний лише з кейсом ПриватБанку. Там прописується, що компенсація для колишніх власників банку не пов’язана зі скасуванням рішень щодо визнання осіб пов’язаними, і проведення додаткової емісії акцій шляхом конвертації зобов’язань банку перед пов’язаними з банком особами в його акції. Тобто мова йде про технічну процедуру націоналізації ПриватБанку bail-in, в межах, якої було конвертовано майже 30 млрд грн коштів осіб, яких НБУ визнав пов’язаними з банком. Серед них родина Суркісів, а також колишні топ-менеджери банку, які в судах оскаржують bail-in.

З огляду на зміст нової версії проекту закону, влада, фактично, йде на компроміс з колишніми власниками ПриватБанку, прописавши чіткий механізм компенсації для них. Раніше проти будь-яких компромісів з Коломойським і Боголюбовим виступав як МВФ, так і екс-голова НБУ Валерія Гонтарева, яка брала безпосередню участь у націоналізації ПриватБанку.

За даними НВ Бізнес, ця версія законопроекту буде схвалена профільним комітетом ВР і винесена на голосування парламенту найближчим часом.



Читайте далее

Новости за сегодня

Статьи