Банківський контроль за переказами: яких змін чекаємо з 28 квітня?

По материалам Укрінформ
28.04.2020 · 09:32 · Просмотров - 1126

Більшості громадян перейматися, кажуть, взагалі не варто. Мобільні оператори не постраждають. Фінустановам обіцяють перехідний період

У вівторок, 28 квітня, набирає чинності нова редакція закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”. ДОКУМЕНТ ОБМЕЖУЄ КІЛЬКІСТЬ ТА СУМИ ТАК ЗВАНИХ “АНОНІМНИХ” ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ – ПЕРЕКАЗІВ КОШТІВ БЕЗ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИ ПЛАТНИКА І/ЧИ ОТРИМУВАЧА. Нововведення, передовсім, стосується банків, небанківських фінустанов і платіжних систем, на які покладено функції первинного фінансового контролю, а також бізнесу – у тому числі, й того, що працює онлайн. Але НИЗКА ОБМЕЖЕНЬ СТОСУЄТЬСЯ І “ЗВИЧАЙНИХ” ГРОМАДЯН, КОТРІ ПЕРЕКАЗУВАТИМУТЬ І ОТРИМУВАТИМУТЬ КОШТИ. Що ж має змінитися відтепер у нашому “платіжному” житті?

Більше клопотів – зате менше “сірих” фінансових схем

Верховна Рада ухвалила згаданий закон ще на початку грудня 2019-го. Аби полегшити виконання Україною низки “зовнішніх” та “внутрішніх” завдань. Поміж перших – імплементація директиви ЄС “Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму” і виконання ключових умов для надання Євросоюзом другого траншу макрофінансової допомоги нашій країні у 500 мільйонів євро (жовтень минулого року).

Серед внутрішніх – мінімізація “сірих” схем в економічній діяльності, припинення “сумнівних” операцій з грошима, посилення відповідальності за перекази як з боку установ (банківських і небанківських), на чиїх платформах вони здійснюються, так і учасників транзакцій.

Документом передбачено повний перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу – фізичних та юридичних осіб, на які покладено функції з ідентифікації платників і отримувачів коштів. Це – не лише банки, страхові компанії, кредитно-фінансові установи (у тому числі ломбарди), учасники платіжних систем, а й біржі, що проводять фінансові операції з товарами, професійні учасники фондового ринку, оператори поштового зв’язку, аудитори, бухгалтери, консультанти з питань оподаткування, адвокати, нотаріуси, ріелтори, суб’єкти господарювання, які надають за винагороду консультаційні послуги, пов’язані з купівлею-продажем нерухомості, ювелірні магазини і деякі інші суб’єкти господарювання, які надають окремі фінансові послуги. На цих фізичних та юридичних осіб і ляжуть основні обов’язки з контролю виконання закону. Зокрема, з ідентифікації та перевірки наявних і нових клієнтів, а також перевірки відповідності їхніх фінансових операцій законодавству. Тобто, головний для споживачів таких послуг висновок – ТЕПЕР НАС ІЗ ВАМИ ПЕРЕВІРЯТИМУТЬ РЕТЕЛЬНІШЕ. І ІНФОРМАЦІЄЮ ПРО НАС (У ТОМУ ЧИСЛІ, Й КОНФІДЕНЦІЙНОЮ) ВОЛОДІТИМЕ БІЛЬША КІЛЬКІСТЬ СТРУКТУР.

Але! ПРИСКІПЛИВО КОНТРОЛЮВАТИМУТЬ НЕ ВСІХ КЛІЄНТІВ І НЕ ВСІ ОПЕРАЦІЇ. Головна ідея нового закону – “ризик- орієнтований підхід”. Раніше банки однаково перевіряли всіх клієнтів: від пенсіонерів до політиків найвищого рангу. Відтепер же буде чіткий перелік низькоризикових клієнтів і транзакцій: оплата “комуналки”; зарплатні проєкти, стипендії, пенсії; ОСББ; підприємства ЖКГ, інтернет-провайдери; “білий” бізнес, що платить податки. Увага до низькоризикових клієнтів буде мінімальною. Натомість інших у недалекому майбутньому контролюватимуть, як то кажуть, “по повній”

Для того, щоб підготуватися до нововведення, законодавець передбачив перехідний період – три місяці. Водночас учасники ринку – зокрема, представники платіжних систем – просять щонайменше півроку відстрочки й ініціюють підготовку відповідного законопроєкту. Утім, доки “альтернативне” рішення не ухвалене, всі мають виконувати положення чинного законодавства. Що ж вони передбачають?

Що треба знати про нововведення

В НБУ заспокоюють: на здійснення переважної більшості платіжних операцій новації не вплинуть. При цьому РЕГУЛЯТОР СПРОСТОВУЄ ІНФОРМАЦІЮ ДЕЯКИХ ЗМІ ПРО НІБИТО ЗАГРОЗУ ПРИПИНЕННЯ РОБОТИ З ВІВТОРКА ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ (ЗОКРЕМА, ВИМКНЕННЯ ПЛАТІЖНИХ ТЕРМІНАЛІВ, до яких так звикли українці). Закон передбачає ідентифікацію та верифікацію платників лише за операціями, що перевищують порогову суму у 5 тисяч гривень (для готівкових грошових переказів) і 30 тисяч – безготівкових (як оплату за товари, роботи і послуги).

ПРИ ЦЬОМУ ОБМЕЖЕННЯ НЕ СТОСУВАТИМУТЬСЯ:

  1. оплати житлово-комунальних послуг, сплати податків, штрафів, інших обов’язкових зборів і платежів (незалежно від суми);
  2. сплати кредиту в сумі до 30 тисяч гривень (за умови, що фінансова установа може визначити особу платника, який уклав договір із отримувачем);
  3. переказів для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
  4. всіх готівкових переказів у межах України (в тому числі, і через платіжні термінали та електронні гаманці) у сумі до 5 тисяч гривень;
  5. зняття коштів із власного рахунку.

Обмеження не стосується зняття коштів з власного рахунку

ПРО ОПЛАТУ ПОСЛУГ МОБІЛЬНИХ ОПЕРАТОРІВ. Окремо в роз’ясненні НБУ йдеться про те, що ОПЕРАТОРИ МОБІЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ ЗМОЖУТЬ, ЯК І РАНІШЕ, НАДАВАТИ ПОСЛУГИ УСІМ КЛІЄНТАМ – У ТОМУ ЧИСЛІ, Й НЕІДЕНТИФІКОВАНИМ. ОТЖЕ, ЧУТКИ ПРО ТЕ, ЩО УСІ “БЕЗІМЕННІ” СІМКАРТИ ДОВЕДЕТЬСЯ РЕЄСТРУВАТИ НАНОВО, БЕЗПІДСТАВНІ. Закон, який набирає чинності, не регулює сферу телекомунікаційних послуг і відносини між операторами стільникового зв’язку та їхніми абонентами.

Також ПОКИ ЩО НЕ ПОТРІБНО ІДЕНТИФІКУВАТИ Й ВЕРИФІКУВАТИ КОРИСТУВАЧІВ ТЕХНІЧНИХ ЕЛЕКТРОННИХ ГАМАНЦІВ (ТРАНЗИТНИХ, АНАЛІТИЧНИХ):

  • відкриття яких не ініціюється мобільним абонентом;
  • які використовуються для “технічних цілей”;
  • які не пов’язані з ініціацією переказів користувачем на користь інших осіб.

Тобто оплата мобільного зв’язку здійснюватиметься без будь-яких змін та обмежень. Водночас, ЯКЩО КЛІЄНТ ОСОБИСТО ІНІЦІЮЄ ВІДКРИТТЯ ЕЛЕКТРОННОГО ГАМАНЦЯ І ПЛАНУЄ ПЕРЕКАЗУВАТИ ЧЕРЕЗ НЬОГО КОШТИ НА КОРИСТЬ ІНШИХ ОСІБ, ФІНУСТАНОВИ ПОВИННІ ПЕРЕВІРИТИ ЙОГО.

ПРО ЕЛЕКТРОННІ ГАМАНЦІ. Також законом передбачено, що у майбутньому, до 1 січня 2021 року, фінансові установи повинні будуть ідентифікувати та верифікувати усіх користувачів електронних гаманців. Щоправда, експерти сумніваються, що навіть такого тривалого перехідного періоду вистачить для того, щоб учасники ринку змогли повністю переналаштувати свої автоматизовані системи та перебудувати внутрішні процеси. Адже СТАНОМ НА КІНЕЦЬ МИНУЛОГО РОКУ В УКРАЇНІ БУЛО ЗАРЕЄСТРОВАНО ПОНАД 74 МІЛЬЙОНИ ЕЛЕКТРОННИХ ГАМАНЦІВ, БІЛЬШІСТЬ ЯКИХ – “АНОНІМНІ”. Через них здійснили фінансових операцій на 16,7 мільярда гривень.

Більшість електронних гаманців анонімні

Щодо НОВИХ КОРИСТУВАЧІВ ЕЛЕКТРОННИХ ГАМАНЦІВ, ТО ФІНАНСОВІ УСТАНОВИ МАЮТЬ ОБОВ’ЯЗКОВО ПЕРЕВІРЯТИ ЇХ ВІДПОВІДНО ДО ВНУТРІШНІХ ПРОЦЕДУР З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ ЗАКОНУ. Зокрема, НБУ планує запропонувати спрощені процедури ідентифікації користувачів лімітованих електронних гаманців. Фінустанови зможуть ідентифікувати клієнта, отримавши від нього лише:

  • копії його ідентифікаційних документів (паспорт та ідентифікаційний код);
  • фотофіксацію клієнта з його документом, що посвідчує особу (паспорт).

ПРО РОБОТУ ПЛАТІЖНИХ ТЕРМІНАЛІВ. Потребуватиме додаткового часу й налаштування сотень тисяч платіжних терміналів. Адже, за даними Української Асоціації платіжних систем, щодня через ці зручні “бокси” здійснюється по 200-300 тисяч платежів! Наразі ідентифікувати учасників більшості з них не можна.

ПРО ПЕРЕКАЗИ ВІД ЗАРОБІТЧАН. Також у Нацбанку просять не хвилюватися наших заробітчан, які бояться, що в Україні їхні перекази родичам можуть “піддавати сумніву”. Перший заступник голови правління НБУ Катерина Рожкова нагадує: ЯКЩО ПЕРЕКАЗИ ЗДІЙСНЮЮТЬ ЧЕРЕЗ ОФІЦІЙНІ КАНАЛИ, ЖОДНИХ ОБМЕЖЕНЬ НЕ БУДЕ – АДЖЕ ПЛАТНИКІВ І ОТРИМУВАЧІВ ПЕРЕКАЗІВ ОБОВ’ЯЗКОВО ІДЕНТИФІКУЮТЬ. Хоча, за інформацією соцмереж, деякі трудові мігранти вже планують альтернативу – зокрема, шукають можливості передачі готівки через знайомих чи перевізників (як уже давно роблять трудові мігранти із Білорусі). Утім, в умовах карантину такий спосіб навряд чи буде дієвим.

Як “узаконити” великі перекази

Для того, аби уникнути “запитань” від органів фінмоніторингу, ЮРИДИЧНА ОСОБА-ПЛАТНИК ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ПЛАТЕЖУ В МЕЖАХ УКРАЇНИ ПОВИННА ВКАЗАТИ:

  • повне найменування;
  • місце розташування компанії або ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для резидентів),
  • номер рахунка/електронного гаманця, з якого списуються кошти, а за відсутності рахунка – унікальний обліковий номер фінансової операції.

ФІЗИЧНА ОСОБА (ЗОКРЕМА, ФОП) МАЄ ЗАЗНАЧИТИ:

  • прізвище, ім’я та по-батькові,
  • місце проживання або номер картки платника податків (чи серію та номер паспорта, або іншого документа, що посвідчує особу та відповідно до законодавства може бути використаний на території України для укладення правочинів).

ЗНАТИ ЄДРПОУ АБО ІПН (ЧИ ІНФОРМАЦІЮ, ЯКА ЇХ ЗАМІНЮЄ) ОТРИМУВАЧА ПЛАТЕЖУ ДЛЯ ФІНМОНІТОРИНГУ БАНКУ НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО. Достатньо лише найменування (ПІБ) і номера рахунка (або унікального номера фіноперації).

ЯКЩО ПЕРЕКАЗ КОШТІВ ЗДІЙСНЮВАТИМЕТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ПЛАТІЖНОЇ КАРТКИ І СУМА ПЛАТЕЖУ БУДЕ МЕНШОЮ 30 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ банку достатньо знати номер рахунка, з якого списуватимуться кошти. Якщо цей рахунок відкрито в установі, що здійснює переказ, решту інформації про клієнта вона вже має. Якщо ж рахунок відкрито в іншому банку, таку інформацію установа-організатор транзакції отримуватиме за запитом від банку-емітента платіжної картки – без участі клієнта.

ОКРЕМО ЕКСПЕРТИ ЗВЕРТАЮТЬ УВАГУ НА ТАКІ “НЮАНСИ”:

1. ЯКЩО ПЕРЕКАЗ НЕ ПЕРЕВИЩУЄ 30 000 ГРИВЕНЬ, ВЕРИФІКАЦІЯ КЛІЄНТА НЕОБОВ'ЯЗКОВА. Але врахуйте: переказ “не пройде”, коли його форма не міститиме мінімально необхідних відомостей: номера рахунка/е-гаманця або унікального номера електронного платіжного засобу. Це потрібно для ідентифікації номера віртуального рахунку відправника й одержувача.

2. ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ ЗОБОВ'ЯЗАНІ ВЕРИФІКУВАТИ КЛІЄНТІВ У РАЗІ НАЯВНОСТІ ОЗНАК ВЗАЄМОПОВ'ЯЗАНИХ ФІНАНСОВИХ ОПЕРАЦІЙ. Навіть, якщо переказ не перевищує порогової суми. Приміром, якщо з однакових гаманців протягом робочого дня будуть відправлені два транші по 25000 гривень, друга операція підлягатиме обов'язковому моніторингу, оскільки є підстави підозрювати клієнта у навмисному дробленні суми – аби обійти закон.

3. ТАКІ Ж “КОНТРЗАХОДИ” МОЖЛИВІ ПРИ СПРОБІ ЧЕРЕЗ ДРОБЛЕННЯ ОПЕРАЦІЙ ПЕРЕВИЩИТИ ОБСЯГИ ГОТІВКОВИХ ПЕРЕКАЗІВ. Приміром, кілька разів на день посилати одному і тому ж одержувачу по 4 тисяч гривень. Аби не ризикувати, експерти радять здійснювати такі перекази не через термінали, а через банківські відділення, де від вас вимагатимуть лише документ, що посвідчує особу. Таким чином, клієнт без проблем пройде верифікацію і уникне можливого блокування транзакції чи й замороження активів платника і одержувача таких переказів. ЩОДО ПЛАТІЖНИХ ТЕРМІНАЛІВ, ТО НЕЗАБАРОМ ВОНИ МАТИМУТЬ ФУНКЦІОНАЛ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСОБИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЇЇ ЕЛЕКТРОННОГО ЦИФРОВОГО ПІДПИСУ. Але для того, щоб система запрацювала, потрібен час.

Що треба знати про покарання за можливі порушення

Що треба знати про прокарання за порушення

Призупинити операції по рахунках банк може, якщо транзакції здадуться йому підозрілими. РУХ КОШТІВ МОЖУТЬ “ПРИГАЛЬМУВАТИ” НА ДВА РОБОЧІ ДНІ, НАВІТЬ ПОПЕРЕДНЬО НЕ ІНФОРМУЮЧИ ПРО ЦЕ КЛІЄНТА. АЛЕ ПРИ ЗВЕРНЕННІ КЛІЄНТА ДО ФІНУСТАНОВИ ЙОМУ МАЮТЬ ПОЯСНИТИ ПРИЧИНИ “ЗУПИНКИ”. Також банк (небанківська установа) зобов'язаний негайно надіслати інформацію щодо “підозрілої” операції до Держфінмоніторингу, який може продовжити призупинення руху коштів ще на сім днів. Своєю чергою, повідомивши про можливий кримінальний злочин правоохоронців. Подальша доля рахунка залежить від того, як швидко контролюючі органи і Держфінмоніторинг зроблять висновок, що підозрювати клієнта у якихось порушеннях і злочинних намірах немає підстав.

А ОСЬ ДЛЯ ЗАМОРОЖУВАННЯ АКТИВІВ ОДНІЄЇ ПІДОЗРИ ЗАМАЛО. Необхідно, щоб фізична або юридична особа була фігурантом списків людей і компаній, пов'язаних із терористичною діяльністю. Але, сподіваємося, серед читачів Укрінформу таких немає.

Паралельно ПОСИЛЕНО Й ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ САМИХ СУБ’ЄКТІВ ПЕРВИННОГО ФІНМОНІТОРИНГУ. Штрафи за порушення закону для них планують збільшити у десятки разів. Відповідно, й вимоги фінустанов до клієнтів, вочевидь, будуть жорсткішими.

Водночас, судячи з усього, й самим банкірам ще не до кінця зрозумілі особливості практичного втілення нових законодавчих норм.

 - Моє особисте резюме, яка не є офіційною позицією банку: начебто, нічого “воєнного”, але дідько ногу зламає в усіх цих роз'ясненнях та нових інструкціях. Абсолютно не зрозуміло, навіщо такий поспіх і суєта в такому складному проєкті, як зміна процедури здійснення наймасовішої банківської операції в країні, – так підсумував свій допис щодо нововведення співзасновник monobank Олег Гороховський.

Тож і банкіри, і решта суб’єктів первинного фінмоніторингу і, звісно ж, споживачі банківських послуг чекають на детальніші роз’яснення від НБУ, а також на ухвалення нормативних актів, які допоможуть утіленню нових законодавчих норм. Зокрема, за даними Нацбанку, Регулятор уже готує:

  • оновлене Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердження та впровадження якого очікується до кінця квітня;
  • такі ж норми регулювання для небанківського фінансового ринку, затвердження та впровадження яких очікують до кінця липня.

 

Автор - Владислав Обух, Київ



Читайте далее

Новости за сегодня

Статьи
На верх