Бердянці на нових місцях: історії адаптації та пошуку роботи

Жителі Бердянська, які опинилися в різних куточках України, діляться своїм досвідом пошуку роботи та адаптації до нових умов

Після переїзду пошук роботи став чи не найбільшим викликом для переселенців. Хтось зміг повернутися до свого попереднього фаху, а хтось кардинально змінив сферу діяльності. Наприклад, бердянка Ольга, яка працює вихователькою дитячого садочка, зазначає:

«Знайшла свою звичну роботу, але вижити важко. Зарплата близько 10 000 гривень, а оренда житла та комунальні послуги з’їдають майже все».

Частина переселенців зазначає, що рівень заробітків у нових містах не відповідає витратам. Люди скаржаться на високі ціни на оренду житла та продукти.

«У Кривому Розі квартири дешевші, ніж у Києві», — додає один із коментаторів.

Багатьом довелося змінити не лише місце проживання, а й професію.

«У Бердянську я була керівником із гарною зарплатою, працювала за гнучким графіком. Тепер довелося змінити фах, працюю більше годин, а ще й дитину доводиться брати з собою на роботу» — ділиться одна з переселенок.

Матері з дітьми стикаються з подвійними труднощами: поєднанням робочого графіка та догляду за дитиною.

«Знайти роботу, коли ти мама, дуже складно, якщо немає підтримки чи садочка» — коментує ще одна учасниця опитування.

Серед переселенців є й ті, хто зумів не лише знайти роботу, а й продовжити розвивати власну справу.

«Продовжую свій бізнес, який почала ще в Бердянську, але тепер у Києві»— розповідає бердянка.

«Роботу знайти можна» — впевнено заявляють ті, хто успішно працевлаштувався.

«Ми працевлаштували більше 20 людей» — додає одна з учасниць опитування.


Це не поодинокі випадки: спільноти переселенців допомагають один одному знайти роботу, підтримують морально і створюють нові можливості.

Незважаючи на успішну адаптацію, майже всі переселенці мріють про повернення додому.

«Знайшла роботу, але мрію повернутись у Бердянськ» — пише бердянка Тетяна.

Історії переселенців із Бердянська показують, що навіть у найскладніших умовах люди знаходять способи адаптуватися, працювати та підтримувати одне одного. Вони долають труднощі, будують нове життя, але не втрачають надії на повернення додому.