#невигаданаісторія

23 квітня, середа 2025

Як росія «переписує» Бердянськ під виглядом відбудови

23.04.2025, 15:10
3 квітня, четвер 2025

Між надією і страхом: чому залишитись у Бердянську іноді важче, ніж виїхати

03.04.2025, 16:34
28 березня, п’ятниця 2025
Що означає бути бердянцнем?

Що означає бути бердянцем, коли ти за межами рідного міста?

28.03.2025, 12:24
10 березня, понеділок 2025

ВПО – три літери, які змінили нас назавжди

10.03.2025, 17:18
7 березня, п’ятниця 2025

Моє місто без мене. Як прийняти, що життя там триває?

07.03.2025, 12:45
4 березня, вівторок 2025
Смажена тюлька

Бердянськ на смак: їжа, яка нагадує дім

04.03.2025, 15:56
26 лютого, середа 2025
Уявіть композицію, де в центрі знаходиться силует жінки, що стоїть обличчям до глядача з легким сумним, задумливим виразом. Її образ умовно поділено вертикально на дві частини: Ліва частина: Пропонується зобразити теплий, затишний світ рідного дому – ніжні золотисті та помаранчеві відтінки заходу сонця, затишні вулички, старовинна архітектура або природні мотиви (дерева, квіти), що символізують спогади, тепло та приналежність. Права частина: Контрастно, зобразіть сучасний міський пейзаж – холодні сині та сірі тони, силуети сучасних будівель, нічне небо з легким блиском вогнів, що передають відчуття чужості, самотності та пошуків нового життя. Жінка, яка знаходиться посередині, ніби перебуває у стані переходу між цими двома світами. Легкий перехід кольорів на її одязі або в оточенні підкреслює, що вона «застрягла між двома світами. Між двома життями», відчуваючи одночасно тепло минулого і холод сучасності. Це зображення має розповідати історію про внутрішній розрив та боротьбу за знаходження гармонії між рідним, знайомим домом і новою, незнайомою реальністю.

Паралельні життя: лист від нашої читачки про розрив між двома реальностями

26.02.2025, 12:15
19 лютого, середа 2025

Як бердянці шукають одне одного в нових місцях

19.02.2025, 12:46
16 січня, четвер 2025

Збираю свій Бердянськ по всьому світу

16.01.2025, 17:10
9 січня, четвер 2025

Синьо-жовта Ї, що пахне домом: історія мами та її маленького бердянця

09.01.2025, 11:15
30 грудня, понеділок 2024

А з чим у вас асоціюється новий рік?

30.12.2024, 12:43
27 грудня, п’ятниця 2024

Бердянськ – порожні вулиці, знайомі обличчя і невимовний біль

27.12.2024, 11:40
26 грудня, четвер 2024

Як десятирічна дівчинка з Бердянська зберегла мрію про свободу у щоденнику

26.12.2024, 13:50
16 грудня, понеділок 2024

«Живи, но украинское не смотри»: реальність сіл Бердянщини під окупацією

16.12.2024, 11:48
9 грудня, понеділок 2024

Чи можна забути рідне місто? Історія спогадів про Бердянськ

09.12.2024, 11:13
28 листопада, четвер 2024

Бердянськ не зникає — він живе в наших серцях та нових містах

28.11.2024, 22:34
19 листопада, вівторок 2024

Подвійний платіж за комуналку: переселенка змушена погашати квитанції від окупантів та України

19.11.2024, 16:40
13 листопада, середа 2024
ключі від квартири

Ключі, що більше не відчинять двері: історія про дім, який залишився в окупації

13.11.2024, 10:19
6 листопада, середа 2024

Глуха ніч, світла ніде немає, люди з хат виходити бояться, а ми пам’ятник закопуємо

06.11.2024, 10:29
25 жовтня, п’ятниця 2024
Стелла на в'їзд у Бердянськ зі сторони Маріуполя

Кольори надії: як бердянці в окупації радіють жовто-блакитному кольору і прагнуть зберегти ідентичність

25.10.2024, 21:25
21 жовтня, понеділок 2024

Море, якого бракує: ностальгія бердянця

21.10.2024, 10:50
18 жовтня, п’ятниця 2024

Як окупація переслідує навіть у снах

18.10.2024, 12:46
15 жовтня, вівторок 2024
На зображенні людина стоїть перед великою вітриною меблевого магазину JYSK, уважно розглядаючи стильний інтер'єр. За скляними вікнами магазину можна побачити сучасні меблі, включаючи елегантний диван, журнальний столик і декоративні елементи. Магазин виглядає привабливо з чистими лініями та вишуканим дизайном, що створює затишну та запрошуючу атмосферу.

Я досі боюсь купити щось гарне в квартиру, аби не зрадити свій дім!

15.10.2024, 07:30
11 жовтня, п’ятниця 2024
Одинока бабуся та коти

«Ну як же я їх покину?» – бабуся залишається в окупації заради котів

11.10.2024, 07:30
7 жовтня, понеділок 2024

«Зараз вдома період хризантем, гарбузів і жовтого листя. Я досі так сприймаю зміну сезонів року»

07.10.2024, 17:00
5 жовтня, субота 2024
На передньому плані зображені дві дороги, які розходяться в різні боки. Одна дорога пряма, асфальтована, з ліхтарями та деревами, а інша - вузька, ґрунтова, з вибоїнами та без жодних зручностей. На роздоріжжі стоїть жінка з валізою, яка сумно дивиться на ґрунтову дорогу. На задньому плані видно обрис міста, яке вкрите туманом, наче приховане від ока. Зображення передає відчуття нерівності, невпевненості та самотності, що відчуває переселенець, який стикається з різними умовами життя.

Чи справді всі в однакових умовах? Розрив між нами лише зростає.

05.10.2024, 22:24
2 жовтня, середа 2024
На зображенні силует жінки стоїть на березі моря, спостерігаючи за портовим містом, яке поступово розмивається та зникає. Силует символізує розрив з минулим життям, а місто на тлі — рідне, з кранами та кораблями в порту. Птахи летять у небі, а узбережжя, осяяне теплим світлом, створює контраст з холодною постаттю жінки. Розчинення міста підкреслює емоційну віддаленість і сум за минулим, яке зникає.

“Нас, загублених, дуже багато”: лист бердянки про біль розлуки

02.10.2024, 18:12
30 вересня, понеділок 2024

«Спочатку сусіди розказували, як до двору підганяли машини і вантажили в них все наше добро. Серед якого – навіть кухонні шафки з приправами»

30.09.2024, 17:08
23 вересня, понеділок 2024
На зображенні зображена сумна дівчинка, яка тримає в руках печиво. Її очі повні смутку, погляд спрямований вбік, що підкреслює її емоційний стан. Вона одягнена у простий світлий светр, волосся зібране в акуратну зачіску. Задній план затемнений, що робить дівчинку центральним об'єктом уваги та підсилює відчуття самотності. Світло м’яке, з приємними теплими тонами, що додає зображенню затишності, незважаючи на загальний сумний настрій.

«Мама, а вже можна їсти печиво?» – про життя маленької бердянки в окупації та після неї

23.09.2024, 17:35
19 вересня, четвер 2024
На зображенні видно дитину в куртці, яка тримається за металеві ґрати обома руками. На куртці закріплено маленький прапор України. Фото створює враження замкнутості або обмеження свободи дитини, акцентуючи увагу на ситуації з дітьми в умовах конфлікту або окупації. Тло та більшість елементів зображені в чорно-білих тонах, що підсилює емоційний ефект, тоді як прапор має яскраві кольори, символізуючи надію або приналежність до України.

Не мріяти. Не думати. Не хотіти. Вчити гімн і святкувати день росії – все, що країні-агресору потрібно від майбутнього покоління

19.09.2024, 19:51
Відео про бердянців
Подкасти - Голос BRD