#невигаданаісторія

15 жовтня, вівторок 2024
На зображенні людина стоїть перед великою вітриною меблевого магазину JYSK, уважно розглядаючи стильний інтер'єр. За скляними вікнами магазину можна побачити сучасні меблі, включаючи елегантний диван, журнальний столик і декоративні елементи. Магазин виглядає привабливо з чистими лініями та вишуканим дизайном, що створює затишну та запрошуючу атмосферу.

Я досі боюсь купити щось гарне в квартиру, аби не зрадити свій дім!

15.10.2024, 07:30
11 жовтня, п’ятниця 2024
Одинока бабуся та коти

«Ну як же я їх покину?» – бабуся залишається в окупації заради котів

11.10.2024, 07:30
7 жовтня, понеділок 2024

«Зараз вдома період хризантем, гарбузів і жовтого листя. Я досі так сприймаю зміну сезонів року»

07.10.2024, 17:00
5 жовтня, субота 2024
На передньому плані зображені дві дороги, які розходяться в різні боки. Одна дорога пряма, асфальтована, з ліхтарями та деревами, а інша - вузька, ґрунтова, з вибоїнами та без жодних зручностей. На роздоріжжі стоїть жінка з валізою, яка сумно дивиться на ґрунтову дорогу. На задньому плані видно обрис міста, яке вкрите туманом, наче приховане від ока. Зображення передає відчуття нерівності, невпевненості та самотності, що відчуває переселенець, який стикається з різними умовами життя.

Чи справді всі в однакових умовах? Розрив між нами лише зростає.

05.10.2024, 22:24
2 жовтня, середа 2024
На зображенні силует жінки стоїть на березі моря, спостерігаючи за портовим містом, яке поступово розмивається та зникає. Силует символізує розрив з минулим життям, а місто на тлі — рідне, з кранами та кораблями в порту. Птахи летять у небі, а узбережжя, осяяне теплим світлом, створює контраст з холодною постаттю жінки. Розчинення міста підкреслює емоційну віддаленість і сум за минулим, яке зникає.

“Нас, загублених, дуже багато”: лист бердянки про біль розлуки

02.10.2024, 18:12
30 вересня, понеділок 2024

«Спочатку сусіди розказували, як до двору підганяли машини і вантажили в них все наше добро. Серед якого – навіть кухонні шафки з приправами»

30.09.2024, 17:08
23 вересня, понеділок 2024
На зображенні зображена сумна дівчинка, яка тримає в руках печиво. Її очі повні смутку, погляд спрямований вбік, що підкреслює її емоційний стан. Вона одягнена у простий світлий светр, волосся зібране в акуратну зачіску. Задній план затемнений, що робить дівчинку центральним об'єктом уваги та підсилює відчуття самотності. Світло м’яке, з приємними теплими тонами, що додає зображенню затишності, незважаючи на загальний сумний настрій.

«Мама, а вже можна їсти печиво?» – про життя маленької бердянки в окупації та після неї

23.09.2024, 17:35
19 вересня, четвер 2024
На зображенні видно дитину в куртці, яка тримається за металеві ґрати обома руками. На куртці закріплено маленький прапор України. Фото створює враження замкнутості або обмеження свободи дитини, акцентуючи увагу на ситуації з дітьми в умовах конфлікту або окупації. Тло та більшість елементів зображені в чорно-білих тонах, що підсилює емоційний ефект, тоді як прапор має яскраві кольори, символізуючи надію або приналежність до України.

Не мріяти. Не думати. Не хотіти. Вчити гімн і святкувати день росії – все, що країні-агресору потрібно від майбутнього покоління

19.09.2024, 19:51
16 вересня, понеділок 2024

«Я не захотіла, аби моє останнє фото з улюбленим містом було з окупації…»

16.09.2024, 18:01
13 вересня, п’ятниця 2024
Чоловік біля виноградника

«Нема звідки черпати оптимізм». Лист з окупованого Бердянська

13.09.2024, 14:13
Відео про бердянців
Подкасти - Голос BRD